Я заміж вийшла 10 років тому. За цей час двічі стала мамою. Я вважаю, що маю прекрасну сім’ю, незважаючи на дрібні непорозуміння. Однак нещодавно все полетіло шкереберть я навіть зоглянутись не встигла і все через мого чоловіка.
Мій чоловік зробив таке! Тепер я не знаю як мені бути і що робити, адже сім’я поділилась на два непримеримі табори. Справа в тому, що чоловік перестав спілкуватися з моїми батьками.
Якийсь час ми жили з моїми родичами. Спільне проживання затягнулося на кілька років, адже ми збирали на власне житло. За цей час виникло чимало суперечливих ситуацій. Ну це логічно, адже четверо дорослих людей з різним світоглядом не зможуть одразу знайти спільну мову, як би не старались.
І от, як тільки ми з’їхали до своєї квартири, чоловік заявив, що не хоче більше спілкуватися з моїми батьками. Бачите, вони не надто добре до нього ставились, поки ми жили разом.
Але ж я там теж жила і нічого подібного не помічала. Більше того, поки ми жили з мамою і татом, вони всі витрати покривали самі. Ми не оплачували комуналку та не купували продукти. Батьки просили нас лише допомагати по дому та на дачі, що я вважаю абсолютно нормальним. Однак чоловік твердить, що навантаження було надто великим і він буквально гарував на них без сну і спочинку.
Але ж якби він сам з ними балакати не хотів. Андрій мій не дозволяє возити до них онуків. Щоразу, коли я намагаюся це зробити, починається сцена з феєрверками і бубнами. До нас у гості він також їх не пускає. Мало того, він грюкає дверима, навіть коли я розмовляю з мамою по телефону.
А вчорашня сцена мене узагалі вразила до глибини душі. Батьки прийшли привітати мене з днем народження. Завезли в квартиру посудомийку дорогезну, букетище квітів і подарунки онукам, але я й не счулась і слова вимовити не встигла, як чоловік виставив їх за двері. Більш того подарунок мій покотився сходами а букет вилетів у відчинене вікно.
Мама з татом вечір сиділи в машині під під’їздом чекаючи на мене. Вони сказали, що я з такою людиною не житиму і то перший гучний сигнал мені про те, що треба “одягати лижі” доки не пізно. Скоро услід за посудомийкою і я піду. Ледь випросила у них добу на те, аби речі зібрати. Поїхали вони, але мама попросила мене телефонувати кожні пів години.
Що робити? Я не розумію! Я не хочу обривати зв’язку зі своїми рідними, але й чоловіка покидати якось не хочеться. Він ніколи зі мною себе так не поводить, а тут таке.
Що скажете? Слухати батьків, чи все ж зберегти сім’ю?
15,03,2023
Головна картинка ілюстративна.
