Моя мати живе одна. Її квартира знаходиться одразу біля школи, де навчаються мої діти. Я плачу чималі гроші за групу продовженого дня, бо мама не хоче сидіти з онуками.
Але ще з їхньої появи на світ, вона могла проходити повз нас і не зазирнути. А коли навіть приходила, то жодного гостинця із собою не приносила. Однак новий манікюр і стрижку як по годинах робила, а до онуків просто прийти все ніяк не встигала.
Якось мій молодший син потрапив до стаціонару, і я попросила маму взяти відпустку на роботі, а вона різко відповіла:
– А як мені жити по-твоєму потім? Тієї зарплати, що за півмісяця видають, мені не вистачить, – сказала вона.
На їжу – не вистачить, а на театри-салони – звичайно вистачить. Чому світські заклади для неї важливіші за онука? Начебто так важко трохи обмежити надмірності…
Тоді мені довелося все робити самій. Грошей місяцем пізніше залишалося, як кіт наплакав. Дзвонила матусі. А вона мені:
– У мене немає, я на море лечу. Все витратила.
На море! Поки ми копійки рахуємо – вона на морі!
Я не кажу, що їй треба тільки в’язати, готувати їжу та з онуками сидіти. Але курорт тоді взагалі не вписувався в перший пріоритет.
Але це все ще можна зрозуміти і пережити. Нинішньої її поведінки я зрозуміти не можу ну ніяк. Мама моя надумала їхати за кордон. Сама. Але не просто так взяти і поїхати, а попередньо продавши і квартиру і дім, що під Києвом. Надумала вона біля подруги в Австралії оселитись. Говорить, що там жити спокійно. Немає “добрих” сусідів поруч, і люди там століттями в мирі проживають.
Я дар мови втратила. Ми квартиру з чоловіком орендуємо. а мама свою продає і дім. аби виїхати і придбати собі житло на іншому континенті? То як узагалі?
Підкажіть, як мені усе це спинити? Говорила з мамою, питала, чи думає вона про старість, але вона говорить. що я доросла самостійна і окрема від неї людина. Її старість – не моя справа. За її словами, вона нікому нічого не обіцяла. Мене вона виростила. а далі я повинна уже гребти сама, як вона усе життя гребе.
Як на неї вплинути, як нагадати, що я є її дитиною і потребую того житла і дуже.
19,01,2023
Головна картинка ілюстративна.
Популярні статті
- Відколи мені виповнилося тридцять, я уникаю їхати до мами на свята. Тоді у неї з татом просто якесь загострення, яке називається «колитизаміжвийдеш»
- З чоловіком ми уже десятий рік, як разом, проте за цей час батьками ми так і не стали. Я колись у все це не вірила, але чим далі. тим більше схилюсь до того, що виною усьому є отой дивний весільний подарунок від свекрухи
- Прийшли ми на заручини: наречена, мов квітка гарна, вималювана, вивбирана, на столі все як треба, але мучать мене сумніви
- Маю статки та городи, але жінки вже не маю. То як я тепер маю доживати віку
- Знаєте, дійшла я до того, що почала знайомитися у всесвітній павутині, а що зробиш – на носі сорок, а особисте життя ніяк не владнається