fbpx

Американець – про життя в Києві: у США покупки робити легко і весело, а в Україні цей процес може перетворитися на жах

У США покупки робити легко і весело, а в Україні цей процес може перетворитися на жах, пише Пітер Сантенелло у своєму блозі на сторінках видання “Новое Время”,

Якщо Сполучені Штати – рай для тих, хто любить споживати, то Україна шкутильгає десь у хвості.

Якщо українець, ймовірно, переїхав би до США, прагнучи придбати всі ті речі, що колись були йому недоступні, то на мене освіжаюче подіяло зворотне – жити і купувати мало в Україні.

Мабуть, зараз я володію навіть меншою кількістю речей, ніж будучи 15-річним.

Я намагаюся очищати життя від речей, які заважають рухатися вперед. Це допомагає відчувати більшу свободу. До того ж в Україні мені багато не треба.

В цьому є щось, що звільняє. Дозвольте пояснити.

Не можна сказати, що в Україні чогось не вистачає – я можу знайти практично все (крім сальси до яєць на сніданок, так що хто-небудь, будь ласка, підкажіть, де її можна купити). Але річ у тім, що споживче середовище в Україні абсолютно інше.

Тут досвід покупки може перетворитися на безжалісний жaх. Завжди є рівні шанси зустріти такого співробітника магазина, який буде тобі радий, або такого, котрий оцінить тебе підозрілим поглядом агента КДБ, ніби ти отруїв його улюбленого папужку. Того, що начебто є онлайн, може не бути в наявності. А замовлення, яке так сильно потрібно, застрягне десь на шість тижнів.

А є магазин Metro – абсолютна катастpoфа. Пам’ятаю, в перші відвідини шукав там тарілку і другу знайшов за півкілометра від першої. Організація простору була oгидною, довелося провести там кілька годин. У тому затуманеному купівельному стані свідомості мені навіть здалося, що в голові сталося замикання. Щось подібне я відчував, коли витратив день на пошук блокнота.

Америка майстерно робить споживчий досвід веселим, легким і невимушеним. У випадку з Amazon всього секунди відділяють вас від викиду в мозок дoфaміну, викликаного простим кліком і появою замовлення біля порога – що, радше за все, відбудеться того самого дня. Якщо річ не підійшла, її легко повернути. Я знаю багатьох людей, серед них і я, які повертали абсолютно все, що тільки можна уявити. Мушу визнати, це дуже зручно. Однак, якщо себе не контролювати, то в ментальному просторі може з’явитися п’янка, але серйозна пробоїна.

Більшість американців не усвідомлюють, як багато споживають щодня, поки не залишать все, з’їздить у місце на кшталт України і не повернуться назад. І хоча за американськими стандартами я споживаю мало, живучи в Києві, все ж помітив деякі поведінкові зміни.

Наприклад, в США я ніколи не мив і не використовував заново пакети на застібках. Ніколи не розвішував сушитися одяг, але відправляв його до сушильної машини. Відра для сміття в моїй київській квартирі помістилися б в ляльковий будинок пристойних розмірів, але мені їх вистачає. Одна з причин полягає в тому, що упаковки тут менше. Це означає, що мій холодильник менший, тому кухня не повинна бути величезних розмірів, а це значить, що квартира не повинна займати дуже велику площу, отже, не потрібно опалювати занадто великий простір. Помножте це на інші сфери життя, і все складеться у великий пазл.

Я пам’ятаю, як вперше зайшов до магазину мережі здорової їжі Еко-Лавка і подумав: “Тут нічого немає”. Тепер, заходячи туди, я бачу дуже багато – змінилася моя перспектива.

Не можна піти від того факту, що певною мірою всі ми є продуктами нашого оточення. Маркетингова машина, яка підганяє споживання в США, агpeсивна. Вона глибоко проникла в тканину культури і її розумові установки. Для багатьох американців існування – це постійна битва з часом, тому все, що допоможе заощадити кілька секунд, сприймається як виграш – звідси сушильні машини і викинуті пакети на застібках.

Читайте також: Найпоширеніші причини відмов у перетині кордону по безвізу

Декілька факторів уберігають українців від нескінченного бігу всередині споживчого колеса. Культура не заохочує їх перетворюватися на стерв’ятників, які шукають постійних доз дофaміну від покупок, що заповнюють порожнечу (принаймні, тут немає такого божевілля, як в Америці). Причина в економіці і в тому, що кредит отримати складніше. Мені також не здається, що надмірне споживання настільки ж глибоко вплелося тут в ДHК культури, як це сталося в США.

Більшість повсякденних розмов в Америці крутиться навколо цієї теми: покупка, продаж і апгрейд речей, та й речі самі по собі. Все обертається навколо матеріального. В Україні розмови, як мені здається, менше стосуються теми покупок, але більше – філософських питань життя. Принаймні, так було з тими людьми, яких я зустрічав.

You cannot copy content of this page