X

— Ти жартуєш? — Стас випрямився. — Ти дзвониш мені на роботу, питаєш, коли я буду, а сама в цей час замовляєш якогось лівого чоловіка до нас додому? Тобі не здається, що це занадто?

Стас скинув рюкзак з інструментами прямо в передпокої. Плече тягнуло від важкого перфоратора, а в роті пересохло. Він ще не…

K Nataliya

Ми живемо не на повну. Постійно думаємо про витрати. Хочеться кращого рівня, розумієш? Треба щось змінювати

— Сергій, я вирішила, що тобі час збирати речі і йти звідси, — сказала я, дивлячись йому прямо в очі,…

K Anna

Маріє, я справді піду. Залишишся одна. Такого чоловіка, як я, більше не знайдеш

— Галино Іванівно, я розумію, що ситуація складна, але чому ви вважаєте, що саме мої заощадження мають стати рятівним колом…

K Anna

— Олексій казав, ви в працювали за кордоном? — запитала вона, не піднімаючи очей. Я закашлялася. Моя маленька таємниця не мала отак вилізти перед матір’ю коханого чоловіка через такий короткий термін.

Це була субота, рівно чотири місяці нашої з Олексієм історії. Він заїхав за мною трохи пізніше, ніж домовлялися. Я чекала…

K Nataliya

Того вечора ми більше не говорили на цю тему. Андрій відвіз Софію до Наталі, яка саме повернулася з відрядження, а я залишилася сама. Ходила по квартирі й уявляла, як тут бігатимуть діти, як стоятимуть столи, як звучатиме гучна музика. Мій притулок перетворювався на майданчик для чужого свята

— Андрію, ти серйозно зараз кажеш, що ми залишимо все це тут і завтра влаштуємо свято, ніби я взагалі не…

K Anna

– Мамо, я тебе прошу, не позор мене! Ти себе в дзеркало бачила? Вималювана, як на карнавал. Ще тільки леопардових лосінів не вистачає для повної картини, – Олег кинув ключі на тумбочку в передпокої, навіть не роззуваючись.

- Мамо, я тебе прошу, не позор мене! Ти себе в дзеркало бачила? Вималювана, як на карнавал. Ще тільки леопардових…

K Nataliya

Не хвилюйся, я скоро візьму великий проєкт і все поверну, — запевняв Андрій, коли черговий внесок лягав на мої плечі важче, ніж очікувалося, і його голос звучав щиро, з ноткою впевненості, яка завжди мене заспокоювала

— Виходьте з моєї оселі негайно! — мій голос тремтів від обурення, але я намагалася тримати себе в руках, дивлячись…

K Anna

Я не з тих, хто грається, — говорив він під час однієї з наших прогулянок. Ми сиділи на набережній, дивились на воду. — Я хочу стабільності, тепла, справжнього дому. З тобою я бачу це все чітко.

Я завжди любила прогулянки ввечері містом, коли день уже згасає, а вулиці наповнюються м'яким світлом ліхтарів. Того осіннього вечора я…

K Anna

— Слухай сюди, ти, бездушна жінко! — одразу заверещав у слухавку жіночий голос, переходячи на ультразвук. — Я такого хамства за всі свої сорок п’ять років не бачила! Ти хоч розумієш, що ти накоїла? Ти людині життя зламала!

Вечір починався надто спокійно. Я налила собі чаю, розгорнула книжку і нарешті відчула, як денна метушня відступає. Але тишу розірвав…

K Nataliya

Я відчув, як усе всередині закипіло. Я пішов у кабінет, закрив двері, глибоко дихав. Потім відкрив додаток і заблокував її карту від доступу до основного рахунку

— Олено, скажи-но мені чесно: куди поділися всі заощадження з нашого спільного рахунку? Ті, що я роками відкладав на нашу…

K Anna