Оксана, ти ж здорова жінка. Я цілий день на ногах, а ти вдома сидиш. Сама впораєшся
Я стояла, тримаючись за край столу, перед очима пливли кола. Гості сміялися за столом, а мій чоловік Роман сидів серед…
Мамо, завтра я приїду не сама, а з нареченим, – сказала вона радо. – Я виходжу заміж!
Я лежала на ліжку в своїй кімнаті, не в силах поворухнутися. Сусідка Галина зайшла зранку позичити солі й раптом побачила…
Мені не подобалася та сума, з якою я їхала додому. Про приїзд нікого не попередила, вирішила зробити сюрприз. А тут мене чекав сюрприз
Моя мама мала чудові стосунки з моїм чоловіком. Євген платив їй тим самим, був з нею веселий, догідливий, міг обійти…
Олена вже почала засинати, коли на екрані мобільного з’явилося повідомлення: «Привіт! Я розлучаюсь!»
Олена вже почала засинати, коли на екрані мобільного з’явилося повідомлення: «Привіт! Я розлучаюсь!» Що? Хто це? Господи, котра година? Майже…
– Ну й жінка, – жартував Андрій. – Теплиць дві поставила. Чи не на нас городину садить зібралася?
Село, куди перебралася на постійне проживання Оксана, було напрочуд мальовничим. Озеро виблискувало на сонці, ліс шумів за пагорбом, а повітря…
– Ой, Мариночко, це ти? Не впізнала, – проворкувала Галина. – А в тебе що, новий кавалер? – Вона підійшла ближче. – Бо минулого тижня, здається, інший був.
Таємна місія тітки Галини За вікном почувся шум, і Галина Миколаївна, відома своєю цікавістю, одразу визирнула. Вечірні сутінки вже огорнули…
Нам з Мар’янкою дуже незручно тут, у вітальні. Ми весь час на очах у всіх. А ще ми довго спимо, а ви з Андрієм прокидаєтеся рано-вранці. Я подумала й вирішила: ви повинні віддати нам свою кімнату.
— Ой, слухай, так діло не піде, — раптом ожила Оксана, побачивши, як я повернулася додому з роботи. Вона лежала…
Тоді скажи, що хочеш запустити власну справу. Потрібні гроші терміново. Синку, ти не розумієш, що мить і все піде із рук
Я стояла за дверима кухні, намагаючись дихати тихіше. Голоси Андрія та його матері Галини Іванівни долинали чітко, і кожне слово…
Мені було цікаво подивитися на цього Віктора, який таку гарну дружину втратив через свою байдужість. І така нагода випала через якийсь час.
Того вечора мама в мене гостювала, тому й побачила, як сусідка привела мені свою дитину. — Я до дванадцятої повернуся.…
– У мене все добре. Чого я маю міняти роботу, як мені там все підходить?, – він щиро дивувався, чому я невдоволена, адже є що їсти, батьки ж привезли сумки.
Коли я йшла від Петра, то свекруха мені кинула навздогін: - Ти дивися, яка пані, чи я тебе не знаю…