Липневе сонце заливало асфальт гарячим світлом уже о сьомій ранку. Оксана йшла швидким кроком, періодично поправляючи лямку сумки, яка сповзала…
Вечірнє сонце сідало за пагорб, і тінь від старої груші лягала прямо на ґанок. У хаті ставало тихо. На подвір’ї…
Останніми тижнями наш дім утратив той затишок, до якого я так звикла за останні роки. Все почалося з того вечора,…
Оксана поклала важку сумку на лаву біля дверей, син Назарко одразу побіг до вікна, де на підвіконні лежали висохлі мухи…
Коли за вікном сірів звичайний зимовий ранок, а мороз малював на шибках візерунки, я йшла знайомою стежкою до високого паркану…
День після від’їзду доньки завжди здавався Євдокії найдовшим у році. Зазвичай усе відбувалося поспіхом, під гавкіт того ж таки старого…
Раніше я думала, що моя власна історія давно закінчилася і все, що мені залишилося, — це жити чужими клопотами, тривогами…
Ніна з’явилася в їхній хаті через два роки після того, як не стало Настіної матері. Батько довго ходив похмурий, постійно…
Валентина Василівна поправила комірець ділового костюма і знову переставила важкі папки на робочому столі. У її відділі все працювало як…
Минуло майже сім років. Сім довгих років, протягом яких я щодня прокидалася з однією і тією ж думкою. Тоді, у…