Того дня в чоловіка мого настрою із самого ранку не було, а тут ще й мама на гостину завітала так невчасно. Юра ходив мов хмара темна, а потім таки не витримав. Мама прожогом із дому вилетіла, коли все те почула. Я вже й забула що було і як, а от мама мені спокою ніяк не дає. Невже так важко мене зрозуміти?
Я з Юрою у шлюбі вже вісім років як. Виховуємо двох дівчаток, старшій чотири роки, а молодшій три місяці. Я…