Navigate
X

– А ти хто така? – сказав він їй тоді прямо в очі, виставивши за ворота її валізи. – Ми з Галею тут ґаздуємо. Хата на мене оформлена, ти тут ніхто

Дах новозбудованої хати відблискував проти травневого сонця свіжим, темно-вишневим глянцем металочерепиці. Леся стояла посеред подвір’я, взявшись у боки, і з…

K Nataliya

– Ти забудь, що хтось за тобою бігати буде! – сплюнув він спересердя через паркан і рвучко повернувся, збиваючи чоботами грязюку на дорозі.

Тарас грюкнув хвірткою так, що аж дерев’яний штахетник затріщав. - Ти забудь, що хтось за тобою бігати буде! - сплюнув…

K Nataliya

Чоловік мені пробачив, але я собі простити не можу, ні не вчинку мого, а того, що слухала свою маму

Чоловік мені пробачив, але я собі простити не можу, ні не вчинку мого, а того, що слухала свою маму. Мені…

K Nataliya

– Хай носить те, що є! – відрізав чоловік. – Я в його роки в одному пальті з братом ходив і нічого, виріс. Ти сама хоч копійку в хату принесла, щоб вимоги виставляти? Сидиш дома, ніде не робиш, а вимоги як у міської пані.

Коли я дивлюся на свої руки з порепаною від постійної праці шкірою, завжди згадую свої шкільні роки. Тоді мені страшенно…

K Nataliya

– Мамо, тату, у мене є новина, – сказала я прямо з порога, витираючи спітніле чоло. – Я виходжу заміж. У нас із Віктором буде дитина.

Сонце тільки-но почало повертати на обід, коли я зупинилася біля високого паркану. За огорожею, на дерев’яній лаві під розлогою грушею,…

K Nataliya

— Вам добре сміятися! — вигукнула я, підвівшись і витираючи брудні долоні об джинси. — Ви стоїте тут, жартуєте, розказуєте про якісь селища! Ви взагалі нічого не знаєте!

В той ранок ліс зустрів мене тишею. Низькі сірі хмари зачіпалися за верхівки смерек, а волога трава одразу промочила мої…

K Nataliya

Може, я й не добре зробила, що порвала мамин щоденник і спалила його в печі, але я не хочу й на крихту бути схожою на неї, хоч усі кажуть, що моя мама була доброю людиною і мала дуже добре серце.

Може, я й не добре зробила, що порвала мамин щоденник і спалила його в печі, але я не хочу й…

K Nataliya

— Алло, ти чому така мовчазна останнім часом? — запитував Ігор, дивлячись на мене. — Може, на роботі щось сталося?

З Ігорем ми познайомилися ще під час навчання в інституті. Він вчився на старшому курсі, був кремезним, з темним густим…

K Nataliya

Син із невісткою вирішили жити окремо. Вони знайшли якусь квартиру, склали речі в коробки й поставили мене перед фактом. Я ж віддала йому всі свої роки, намагалася забезпечити краще життя, а він вибрав не мене, а її

Завжди лишається щось, про що не розкажеш уголос навіть близьким подругам. Я сиділа на веранді батьківської хати, дивилася, як над…

K Nataliya

— Галю, де я тобі такі гроші візьму? — мовила вона, кладаючи руки на грудях. — У мене своя сім’я, діти вчаться. Ти в нас багачка, по Європах роками їздиш, хату-палац збудувала, дітям по квартирі купила. От і шукай сама. Село каже, що в тебе грошей кури не клюють, а ти по людях ходиш просити.

Тисячу двісті кілометрів у бусику, де ноги затікають так, що потім пів дня не відчуваєш власних пальців. Я пам’ятаю той…

K Nataliya