X

— Тобто ти серйозно думаєш, що просто так візьмеш і підеш? — він хмикнув, схрестивши руки на грудях. — Жодної сльози? Нормальні жінки борються за шлюб, Олю. Намагаються щось виправити.

Залишати квартиру, де прожито п'ять років, виявилося дивно легко. Склала дві валізи, застебнула замки, перевірила, чи не забула на полиці…

K Nataliya

— Ох, діточки… Не хотіла я вам першою це говорити, щоб не лякати. Але бачу, що треба. На цьому місці сторічна хата стояла. І жила в ній Мелашка. Жінка дивовижної краси і такої ж дивовижної долі.

Коли ми вперше побачили це оголошення, то не повірили власним очам. Ціна на ділянку з новим, хоч і недобудованим будинком…

K Nataliya

Слова цієї випадкової сусідки біля колодязя крутилися в моїй голові без зупину. Значить, мій батько так і не повернувся до нас із мамою не тому, що його хтось силою тримав чи причарував, як часто любила повторювати моя ображена бабуся

Дорога до цього віддаленого села виявилася значно гіршою, ніж я могла собі уявити, коли вранці розглядала карту доріг. Моя стара…

K Nataliya

— Юлю, нам не по двадцять років, щоб грати в хованки, — Матвій зупинився посеред кімнати, відчуваючи, як гаряча хвиля роздратування підступає до горла. — Ну підійшла б, сказали б два слова, якщо я тобі не сподобався в реальності, розвернулася б і пішла. Навіщо так робити?

Матвій стояв і дивився на порожній двір. Світло від єдиного ліхтаря падало на дерев'яну лавку під липою, де лежав целофановий…

K Nataliya

– Ти знаєш про Аліну? – він занервував, переминаючись із ноги на ногу. – Тільки давай без сцен і з’ясування стосунків.

Я сиділа на краєчку стільця й крутила в руках пластикову ручку. Від кожної його репліки шефа всередині наростало роздратування. Його…

K Nataliya

— Тату, йди сюди! Дивись, наша мама повернулася! Вона тут сидить! — голосно вигукнув хлопчик на весь причал.

Оксана поправила настільну лампу й потерла очі - від тривалого перегляду медичних карток під кінець зміни завжди починали боліти повіки.…

K Nataliya

Чекала — це добре, але той її фірмовий жест я не забуду ніколи, — похитав я головою, згадуючи літо, спеку і довгу дорогу через усе село

— Сталося це рівно три роки тому, мамо, а я досі здригаюся, коли згадую ту кухню, — сказав я, сідаючи…

K Anna

Олексію, я дуже ціную наші теперішні почуття, і я бачу, що вони щирі. Але я погоджуся виключно на серйозні стосунки, — твердо вимовила вона

Шкільні роки залишили в моїй пам’яті один особливий спогад, який досі зігріває серце теплими почуттями. Саме тоді я вперше дізнався,…

K Anna

Ти взагалі уявляєш, як це виглядатиме збоку, коли ти вестимеш дитину в перший клас у п’ятдесят років?

Буває, сидиш увечері біля вікна, дивишся на вогні вечірнього міста і думаєш, як дивно влаштоване наше життя. Мені зараз сорок…

K Anna

— Ну і що мені з тобою робити? — Віра незадоволено склала руки на грудях. — У мене своїх проблем вистачає. Чоловік третій місяць без роботи, двоє дорослих дівчат. Я на фірмі ледве місця тримаю, зараз скрізь скорочення.

Юля приходила сюди, коли море ставало занадто шумним. Три роки в іншій країні навчили її помічати такі дрібниці, на які…

K Nataliya