Вікторія відчула, як пальці на сумочці стиснулися міцніше. Вона готувала промову для зустрічі з ним. Хотіла випадково проїхати повз на своїй машині, кивнути, показати фотографії доньок, розповісти про відпустки за кордоном. Хотіла побачити в його очах те саме визнання: «Ти змогла, а я залишився тут».
Вікторія припаркувала машину біля старого паркану тітчиної хати. Вона довго не виходила з салону, розглядаючи крізь скло знайому вулицю. Все…