— Ти зі мною посидиш? Не йди в кімнату, — він затримав її руку на мить довше, ніж зазвичай. — Мені треба просто почути твій голос, щоб перемкнутися.
Настя стояла біля вікна кухні, притиснувши лоб до холодного скла. За вікном панувала густа темрява, яку лише зрідка прорізали фари…