Тоді, три роки тому, Тамара Василівна зовсім не плакала, а впевнено керувала процесом викидання чужих речей. Вона особисто складала її сукні в сміттєві пакети, примовляючи, що Максим знайде собі значно кращу, заможнішу партію.
Червневий полудень дихав спекою, просякнутою солодким ароматом квітучих лип та свіжоскошеної трави на подвір'ї. Надія стояла біля вікна просторої вітальні,…