fbpx
Історії з життя
Анастасія Павлівна довго думала. З одного боку син у неї єдиний і своїм вчинком вона точно його образить, з іншого – він не приїздить і не навідує її уже багато років, навіть тоді коли вона занедужала він навіть не зателефонував. Тому і вирішила заповісти свою малесеньку квартиру сусідці

Анастасія Павлівна багато років пропрацювала на коксохімічному заводі. У той час в місті іншої роботи не було, де добре платять. А їй треба було ростити сина одній. Чоловіка не стало рано, тому їй довелося розраховувати тільки на себе. Вона жила заради свого сина, аби дати йому тільки найкраще.

Коли Микита закінчив школу, Анастасії Павлівні вдалося його влаштувати його вчитися в престижний університет, у великому місті.

На своєму курсі Микита був найкращим студентом. Його помітили і запросили працювати до столиці. Там у нього почалися відносини з дівчиною, на якій він незабаром одружився. Коли приїжджали провідати маму, невістка відверто вернула носа від провінційного містечка і місцевих жителів. Іноді Анастасії Павлівні хотілося їй поправити корону чимось, але не руками.

Така поведінка невістки дуже дивувало жінку. Адже та була узагалі з невеликого села, а намагалася вести себе як спадкова аристократка.

Анастасія Павлівна занедужала і за нею потрібен був догляд. Саме тоді сина відправили у відрядження за кордон і у нього не виходило приїхати до мами. Тоді вона попросила дочку сусідки Машу, доглядати за нею за окрему плату. Дівчина навідріз відмовилася від грошей і все зробила безкоштовно, тільки брала гроші на продукти.

Довгий час Анастасія Павлівна не могла ходити і Маша весь цей час їй допомагала. За доброту і уважне ставлення в таку непросту хвилину, жінка заповіла їй квартиру.

Природно, вона не хотіла цим образити сина. Микита був забезпеченим і у нього всього в достатку. Маленька квартира в маленькому містечку йому б нічого не дала.

Одного разу Маші необхідно було відлучитися на декілька днів. Анастасія Павлівна попросила допомогти сина. Під час розмови вона розповіла Микиті, що вирішила залишити квартиру Маші. На хвилину запала тиша, а після почувся голос невістки, яка очевидно все чула:

– Раз вона квартиру вирішила залишити цій дівчині, то та нехай і вирішує її проблеми.

– Помовч. – тихо сказав Микита.

Анастасія Павлівна навіть перестала дихати очікуючи.

– Мамочко, я не можу тобі нічого обіцяти. Якщо вийде, то обов’язково приїду. У мене є від компанії замовлення, яке потрібно терміново виконати.

Анастасія Павлівна сподівалася до останнього, що «термінові справи» скасують і син приїде до неї, але цього не сталося. Мабуть заповіт виявилося важливішим матері.

Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.

Головна картинка – pexels.

You cannot copy content of this page
facebook