Тому ми вирішили шукати роботу, яка б і прогодувала, і дала старт в житті. Хоч ми й дружили з Олею, але от уявлення про своє майбутнє мали різне.
Я була готова працювати фізично і більше заробляти, але от Оля хотіла працювати легко і щоб можна було при цьому бути поруч з багатими людьми.
То вона адміністратором в ресторан піде, то в готель менеджером і там вся така неприступна сидить та кавалерів бідних і надто марнотратних відкидає.
Гроші при цьому смішні отримує, а ще мені каже, що це й на користь.
– Ну от що ти на своїх пирогах заробляєш? Ну хай буде, від виробітку і вдвічі більше, ніж я, але й ти купуєш їжі вдвічі більше і он вже яка, а у мене талія осина, мені й на дієту сідати не треба.
Звичайно, у мене комплекція не та, але зате у мене вже кавалер був, водій наш, Аркадій, який за мною ходив і вже б женився, та мені тоді ще не хотілося заміж виходити.
– Погуляю я ще трохи, а чого мені одразу заміж та діти на голову, – казала я Олі, а та тільки ствердно головою кивала, мовляв, тим більше, що водій, то не наш рівень, вірніше її.
І хоч я в душі посміювалася, але все ж я думала, що в дечому Оля таки права – як-не-як, але на весь товар є свій купець. А зараз такі часи, що при яскравій обгортці і добрій рекламі тобі підсунуть таке, що потім не знаєш, куди його приткнути, але ж уже не викинеш, бо грошей багато заплатив.
Отак і тут, Оля, звичайно, далека до ідеалу. Але вона себе так подає, наче то ті багачі її повинні просити про милість з ними повечеряти, а не вона має потребу в них. Це мене просто захоплювало і водночас, я хотіла так само.
Ну, щоб бровою повести, а в тебе вже мільйонер біля ніг. У мене біля ніг тільки Аркадій, який так собі багач, мінусовий, модна сказати.
А Оля все наголошувала аби я покинула свою роботу і перейшла до неї, хоч офіціанткою, але вже шансів більше познайомитися з багатим чоловіком.
– Та ти вже потім сама відрізниш. Чи то справді багач чи прикидається якийсь офісний працівник багачем, а до того місяць збирає на вечерю в цьому ресторані.
І таке траплялося з Олею, коли хлопець сипав грошима, а виявилося, що то він взяв материні гроші, яка відклала з продажу квартири. Потім їй прийшлося всі віддати подарунки, бо мати до неї приходила сваритися.
А потім у мене в житті сталося неймовірне – наш директор вирішив нагородити найкращих працівників, а я ж там перша. Глянув він на мене, а я на нього.
Не знаю, як ми вже опинилися на морі, далі повозив мене по Європі, а далі сказав, що він одружений і я можу бути тільки в одній ролі. Я вернулася через пів року в нашу маленьку квартиру і що я там застала – Олю і Аркадія!
– Оксано, ти ж сама сказала, що тобі Аркадій не потрібен, та й ти весело проводила час без нього, а ми от зійшлися і одружилися. Ти ж не сердишся?
– Але ж ти хотіла багача все своє життя, – я не вірила своїм вухам, – А тепер ти мені кажеш, що одружилася з водієм?
– Так, – сяяла Оля.
Я пішла геть. Такого лицемірства я не чекала від неї.
Сама мені думки такі в голову вселяла, що я маю знайти собі кращу пару, ніж Аркадій, а тепер он як… Любов у неї!
Ось такі бувають найкращі подруги. А у вас такі були?
Фото Ярослава Романюка
Автор Ксеня Ропота
