Бувають у житті дивовижні дні та разючі збіги. Такі, про які кажуть: доля. Сашко зустрів свою у мамин день народження. Розквітав травень, і це була єдина на рік п’ятниця, 13-те.
З ранку вони з мамою вкотре пожартували з містичної дати – із певного часу Сашко почав вести окремий календар її особистих «тринадцятих п’ятниць». У 2016-му році якраз трапилася сьома за її 44 роки. Ви знаєте, що «13-те» число випадає на п’ятницю від одного до трьох разів рік? І це завжди трапляється тоді, коли місяць починається у неділю. Сашко вичислив цю закономірності ще у школі – він любив святкувати мамин день народження. Тато завжди влаштовував щось несподіване, а якщо свято випадало на п’ятницю, то було просто супер.
Одного разу, коли Сашкові було десять років, вони подарували мамі цуценя лабрадора. Три місяці потай обговорювали, потім їздили вибирати собаку, далі кілька тижнів треба було чекати та зберігати секрет… Хіба можна таке забути? А за шість років – ці п’ятниці трапляються не так часто! — Батько подарував мамі подорож Європою. Вона мріяла побувати у Барселоні.
На жаль, через два роки батька не стало. Свята стали зайвими. Відзначали скромно. Рано вранці Олександр вручив іменинниці подарунок – гарну турку для кави та квіти. Повертаючись із роботи, купив улюблений мамин торт. У той момент, коли виходив із магазину, на асфальт упали великі краплі дощу. Глянувши на небо, подумав — встигну, до дому близько.
За двісті метрів до під’їзду ринула злива… Сашко добіг, встигнувши змокнути до нитки. За ним під дах заскочила дівчина з величезним букетом. Така ж мокра та розгублена. Зиркнувши на хлопця, посміхнулася:
— Це я винна — сказала вранці, що сьогодні точно не буде дощу, щоб не брати парасольку.
Сашко розреготався — вони обоє надто смішно виглядали. І сказав:
– А я люблю дощ і не люблю парасольки – вони ховають небо.
У цю мить стрічка на коробці розв’язалася і торт упав кришкою донизу. Хоч це і був «Київський», він став схожим на кольорове місиво.
– Це все п’ятниця, 13-те, – дівчина спробувала втішити незнайомця.
— Ага, і в цей день народилася моя мама, — піднімаючи коробку, Сашко роздумував що з нею робити.
– А ви тут мешкаєте? Я теж несу квіти іменинниці – кур’єрська доставка.
— 53-а квартира?
– Так.
Сашко знав, від кого букет. Звичайно, це дядько Гена – давній друг сім’ї, батьків однокласник. Він у відрядженні, прийти не міг, та привітати не забув, приємно.
Відчинивши двері, мати зойкнула: наскрізь мокрі, хлопець та дівчина простягали їй трохи облізлий букет і те, що три хвилини тому було тортом. Але не розгубилася. Одразу запросила Оксану – так звали дівчину – на вечерю. Хутко її переодягнула і сказала, що не відпустить, поки не висохне одяг. Трохи бентежачись, дівчина погодилась.
Квіти поставили в найкрасивішу вазу, сіли за стіл і підняли келихи під мамин тост.
– Знайомство під дощем – гарна прикмета. А вже така злива обіцяє щось незвичне.
Після вечері вирішили таки спробувати пом’ятий торт. Їли його ложками прямо з коробки. Проводячи Оксану додому, Сашко вже зрозумів, що дівчина йому сподобалась. Домовились зустрітися у вихідні. Збираючись на побачення, Сашко запитав у мами:
– Слухай, вона й так живе серед квітів – може, не варто брати букет?
– Купи шоколадні цукерки – не помилишся.
Вгадав! Оксана виявилася ласункою, як і його мати. Згодом він зрозумів, що жінки багато в чому схожі – обидві люблять солодке, обидві оптимістки та вміють будь-яку проблему перевести в жарт.
Не минуло й року, як Сашко з Оксаною побралися. Живуть дружно, будують будинок. Мати з невісткою швидко стали найкращими подругами.
А нещодавно, дядько Гена наважився і нарешті зробив мамі пропозицію. Тож сім’я готується до нового весілля. Звісно ж, 13 травня 2022 року, у п’ятницю.
Olena Sushkо. Фото ілюстративне.
