Не знаю навіщо пишу, напевно, хочу дізнатися думку з боку. З чоловіком ми знайомі 10 років, 6 з них в шлюбі, у нас двоє чудових синів: 5 років і 9 місяців.
Живемо ми в двокімнатній квартирі моєї бабусі (до слова, вона не живе в ній років 20, віддала мені). Кімната одна прохідна, хрущовка, простіше кажучи. Пишу, щоб ви розуміли, як ми живемо.
У нашого старшого сина через 8 днів День народження, будемо святкувати вдома у вузькому сімейному колі. Всі мої родичі, друзі з дітьми (батьки мої живуть за кордоном в Америці, приїхати не зможуть,) а ось родичі чоловіка – мама, тато, сестра і племінниця – хочуть залишитися з ночівлею у нас вдома (їм годину додому на маршрутці добиратися), але покласти спати їх ніде.
На підлозі чи що? А вночі в туалет, чи на кухню через них переступати? Завжди з дитинства привчена в гості на 1-2 години зайти і додому, спати в своєму ліжечку. Або якщо ми їхали далеко в гості, то ночували в готелі.
З чоловіком на цьому грунті посварилися, сказала йому: «Нам треба пожити окремо», тепер шукає собі житло. Батькам чоловіка по 70 років, вони не дуже охайні, звикли митися раз на тиждень, а то і раз на два. Я рада, що вони приїдуть до онука, він їх дуже любить, але навіщо залишатися, якщо знаєш, що місця немає. Може, я, справді, не маю рації?
Тепер чоловік запитує, на що я збираюся годувати хлопчаків, без мене ти нічого не можеш і нічого не отримаєш!
Христина.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
