Історія сталася з моєю найкращою подругою Анею. Ми познайомилися з нею ще в дитячому будинку, коли нам було по вісім років.
Я своїх батьків не пам’ятаю зовсім, а Аня розповідала, що її забрали з сім’ї через вічні гулянки батьків.
Ми випустилися з дитячого будинку, але зв’язок одна з одною не втратили, навпаки, разом пішли вчитися в юридичний технікум. Аня здобувала освіту адвоката, а я фахівця зі страхування.
Коли Ані виповнилося 24 роки, вона запросила мене на день народження. Коли я прийшла до неї, то двері мені Аня відкрила в стані далеко не святковому. Батьки Ані, вирішивши, що виховавши дочку до восьмирічного віку, гідні отримати винагороду у вигляді їх довічного утримання. Загалом, в свій День народження, Аня отримала повістку до суду.
Судові тяжби затягнулися на декілька місяців, це пов’язано було з тим, що батьки моєї подруги кожен раз після відмови суду задовольнити їх вимоги подавали апеляцію, і все починалося спочатку.
Єдине чого вони не врахували – освіту Ані. Навіть після того, як їх дочка вийшла з дитячого будинку, ніхто її життям з родичів не цікавився.
Аня, зібравши всю волю в кулак, змогла в ході останнього засідання розповісти про своє життя з батьками і причини, за якими вона опинилася в дитячому будинку. Справу вона виграла, але для батьків, вона так і залишилася невдячною донькою, яка чомусь вже не сприймає їх як батьків.
Через місяць після суду на Аню нaпали, коли вона вночі поверталася додому з роботи. Чоловік лише сказав, що вона отримала за свої боpги. Поки Аня була в лiкарні, їй почали дзвонити з погpoзами з різних телефонних номерів. Суть кожного дзвінка полягала в тому, що раз вона не захотіла утримувати батьків, то зобов’язана віддати їм квартиру.
Аня написала заяву в пoліцію, але це не дало ніякого результату, тому що сім карти, з яких дзвонили, були куплені для одного дзвінка. А батьки і всі її родичі стверджували, що вони законослухняні громадяни – отримали відмову в суді і більше нічого не вимагають, тільки ось з донькою дуже хочуть спілкуватися.
Ситуація ця тривала доти, поки в житті Ані не з’явився молодий чоловік, який працював слідчим, познайомилися вони в той момент, коли Аня подавала заяву про нaпад.
Сергій, дав дівчині слово, що розбереться з усіма проблемами і не підвів. Не знаю, як це працює, але є у пoліції певна категорія людей – донощики, здається. Ось один з таких і сказав, що на Аню знову хочуть нaпасти. Сергій знав точний час і місце, куди заздалегідь були спрямовані пoліцейські.
Чоловіка, що здійснював нaпад затримали, і він швидко здав родичів Ані, а заодно і всіх, хто погpoжував. Після суду в життя дівчини більше ніхто не втручався.
Ось така історія. Я дуже радію, що у Ані все склалося і їй було кому допомогти, але мене дивує безсердечність її рідних, які самі відмовилися від доньки, а тепер посміли щось від неї вимагати.
Світлана 26 років.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
