— Боюсь матері зізнатись, – мовив Сергій. – Як вона відреагує коли розповім про те, що хочу на сорокарічній одружитись. Я ж щойно університет скінчив. А я ще й жити до неї в село хочу поїхати, ну не подобається мені в місті, не можу на тутешніх штучних кралечок дивитись за матеріалами
Нещодавно у мого рідного племінника був День народження, йому виповнилося 25 років, я давно його не бачила, в останній раз на його 18-річчя, ми звичайно ж спілкувалися по телефону і через інтернет і я вирішила подзвонити і привітати його.
Привітала його, побажала всього найкращого і вирішила запитати, чого він так довго не відповідав:
– Ти чого трубку так довго береш, знову в своєму комп’ютері висиш?
– Ні тіточко, ти чого, який комп’ютер, я в сараї був, так корову годував.
Я дуже здивувалася, яких це ще корів і який сарай, адже в місті живе.
Він почав свою розповідь:
-А хіба вам мама не говорила? Я зараз в селі живу, ось одружився нещодавно, взяв за дружину 40-річну жінку, будинок у нас свій, ну як свій, поки в її живемо, але я планую найближчим часом свій почати будувати.
Мені стало цікаво, чому він зробив такий, вибір і я запитала, племінник продовжив свою розповідь:
– У 22 роки я закінчив університет і пішов працювати електриком. По початку все було добре, навіть до 4 розряду підвищили, потім познайомився з дівчиною міською, стали зустрічатися.
Все це тривало не довго, тому що на думці у неї були одні подруги, гулянки і дискотеки, а мене такий розклад не влаштовував, ось і розбіглися.
В університеті у мене був товариш, сільський і якось раз він запросив мене в гості на риболовлю, полювання, у мене як раз відпустка намічалась, ось я і подумав, чому б не з’їздити.
Загалом зібрався і поїхав, зустріли мене дуже тепло, стіл накрили шикарний, все таке смачне, домашнє і у мене вже тоді в голові промайнула думка, що в місті такого не купити.
Дружина товариша виявилася набагато дорослішою, він мій ровесник, а їй 34 роки і мені так захотілось таку ж господиню, навіть заздрість якась заграла.
Ми добре посиділи, а на ранок пішли на рибалку, місця просто приголомшливі, природа, озеро. Ближче до вечора повернулися, стіл уже був накритий і дружина товариша запросила свою подругу, не знаю, що це було, але я думаю, що любов з першого погляду.
Її звали Катя, дівчина 40 років, самотня, доросла, розумна, красива, очей не відвести, краса натуральна, не те, що наші міські, все як під копірку штучні.
Вечір пройшов дуже весело, посміялися, пожартували, навіть пісні співали і я зрозумів, що Катя це та жінка, з якою я хочу бути, вона мій ідеал.
Не буду вдаватися в подробиці, я повернувся додому, звільнився з роботи і через тиждень поїхав в село до Каті. Ми стали жити разом, це мій свідомий вибір і ні краплі не шкодую, навпаки я щасливий.
Катя дуже господарська дівчина, її не треба просити приготувати їжу, у мене завжди свіжий обід, сніданок і вечеря, причому з домашніх продуктів зі свого городу. У будинку завжди чисто, прибрано, все на своїх місцях.
У Каті немає таких запитів і потреб, як у міських, її все влаштовує, вона не просить норкових шуб і коштовностей, мені звичайно для неї нічого не шкода, я готовий їй дарувати, просто у неї інші цінності – сім’я, люблячий чоловік, дах над головою і здоров’я, а решта все дрібниці.
Я спочатку боявся, що рідня негативно відреагує, але помилявся, навпаки, раді за мене, що я знайшов свою єдину, а різниця у віці не має значення, адже любові всі покірні.
фото ілюстративне firestock.ru
