Далі вони можуть окупувати хіба якесь невелике село. Окупація Рубіжного, Сєвєродонецька та Лисичанська була останньою успішною операцією російської армії на території України.
Аби дійти до Слов’янська і Краматорська у росіян не вистачить сил.
Про це повідомив радник голови Офісу президента Олексій Арестович під час розмови з російським правозахисником та публіцистом Марком Фейгіним. Повідомляє ТСН.
Цитуємо:
“Наступ у Луганській області – це останній успіх російської армії в Україні. Мається на увазі великий успіх. Село якесь можуть взяти. Я просто знаю, що твориться у військах Росії. Лисичанськ, Сєвєродонецьк і Рубіжне – це міста середньої величини. Вони їх брали 90 діб із великою кількість військових, втратили велику кількість людей.
Ми з Лисичанська просто відступили. У Сєвєродонецьку вони ще півтори доби воювали з порожнім містом, у Лисичанську теж саме було дві доби. Де вони візьмуть оперативні резерви для того, що взяти ще одне місто? Хочуть взяти Слов’янськ і Краматорськ?” .
05,07.2022
Головна картинка ілюстративна з вільних джерел.
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся