fbpx

Буває й таке. Мій шістнадцятирічний син приніс додому немовля

Мені сорок років. Мене звати Тетяна. Я живу в селі, у п’ятдесяти кілометрах від райцентру. Колись у мене була повна сім’я, але кілька років тому я овдовіла. Синові, Дімі, тоді було всього десять років. Довелося мені виховувати його абсолютно одній. Я зробила все, щоб моя дитина виросла доброю і порядною і ось до чого це призвело.

Після дев’ятого класу Діма вступив до будівельного коледжу в райцентрі. Жив він тепер там, додому приїздив тільки у вихідні, і то не в кожні. Навчався мій хлопчик добре, але от в особистому житті, як виявилося, не все було так гладко…

Після закінчення другого курсу син, як зазвичай, повинен був приїхати додому в село на канікули, але чомусь затримався. Приїхав Діма раптово, через два тижні після закінчення навчання і не один. Коли одного ранку я відкрила синові двері, то подумала, що ще не прокинулася і мені ввижається. У руках у Діми був конверт з новонародженою дитиною.

— Знайомся, мамо, це Вікторія!

— Що це означає? Чия це дитина, сину?

— Моя… прости, мамо, я не міг залишити її в пологовому будинку…

Мені здавалося, що це сон, і я до сих пір сплю. Я закрила очі, кілька разів струснула головою. Розплющивши очі, я побачила все те ж саме: син ніжно тримав в руках доньку і цілував в крихітний носик.

— Синку, а може ти мені розкажеш що трапилося і звідки у тебе ця дівчинка?

— Розповім, звичайно…

Син почав свою розповідь. Відразу після вступу до коледжу, він познайомився з дівчиною. Вона вчилася в іншій групі і сподобалася Дімі. Ольга – так звали дівчину, відразу здалася синові якоюсь особливою, у неї не було модних нарядів і яскравого макіяжу, як у інших дівчат. Незабаром Діма дізнався, що ця дівчина все життя прожила в інтернаті. Через деякий час вони почали зустрічатися. А потім син поїхав на літні канікули…

Коли у вересні Діма повернувся, то дізнався що його дівчина так злякалася що він її кине, що мало не наробила біди. І ось тут, на доказ справжнього кохання, у Діми і Ольги почалися справжні, дорослі відносини, які незабаром обернулися вагітністю.

Діма боявся зізнатися мені, що збирається одружитися. Вони з Ольгою вирішили дочекатися вісімнадцятиріччя, і одружитися. Дитина ж мала народитися на початку червня, як раз перед канікулами. Але сталося непередбачене: Ольги  не стало під час пологів… Виявляється, що у неї була вроджена вада серця.

Дімі довелося зробити неможливе, щоб забрати доньку. Він в прямому сенсі ночував під вікнами пологового будинку і домігся того, щоб маля не відправили до будинку маляти, а віддали йому. Завідуюча зглянулася над нещасним хлопцем і допомогла оформити дитину на нього.

Дізнавшись про цю сумну історію, мені нічого не залишалося, як прийняти внучку. Діма перевівся на заочне, і почав працювати на фермі у себе в селі. Доньку він дуже любить і піклується про неї. Мені здається, в ній він бачить риси коханої дівчини… Ось такий виріс у мене син.

You cannot copy content of this page