Увечері, коли вчителька перевіряла шкільні роботи, то натрапила на твір, який її дуже розчулив, засмутив, і навіть вразив. В цей момент увійшов її чоловік і побачив, що вона плаче
Одного разу вчителька початкових класів попросила учнів написати твір про те, що б вони хотіли, щоб Бог зробив для них. Увечері, коли вона перевіряла шкільні роботи, то натрапила
«Мамо, нам із Сергієм не вистачає в шафах місця для речей, а тут іще й твої…» — пояснила, киваючи на спаковані валізи. «Хто він тобі, цей Сергій, щоб із моєї квартири викидати мої речі?» — поцікавилася Галина. Та Мар’яна залишила це запитання без відповіді. Натомість продовжувала своє: «Ми впевнені, що ти собі ще заробиш на квартиру. Нам не будеш заважати. Бо знаєш, як воно буває, коли біля однієї плити дві господині?»
Галина, заломивши спрацьовані руки, дивилась у вікно, як піднімається сонечко й ніжно всміхається до неї. Раптом думки жбурнули її в кінець 90-х років минулого сторіччя. Тоді сонечко так
Якось шеф викликав до себе нашу співробітницю Світлану(мати одиначка), після годинної бесіди вона вийшла від нього в сльозах і з тремтячими руками. Світлану буквально колотило. Колеги довго її заспокоювали, а потім вона розповіла нам у чому справа
Наш шеф справжній тиpан. Мене звати Андрій, і я працюю понад 5 років у великій фінансовій компанії. У колективі приблизно 200 працівників, директор у нас людина дуже жорстка.
Знаєш, я коли побачила Андрієву реакцію, зразу зрозуміла – втече. Він нічого не сказав, не докоряв, тільки увечері мовчки нaпився. А вранці зник. Його номер уже недійсний
Надя посунулася по стіні і, на щастя, гепнулася не додолу, а на твердий дерматиновий тапчан. Ледве розстебнула синтепонову куртку, розтягла коло шиї шарф. Через кілька хвилин навпроти себе
– Я б із такою теж не жив! Якось із супу витягнув отакенну нитку, а ложки в неї завжди липкі та масні, уже мовчу про те, що скатертина в плямах. Та й до випивки не байдужа. То посиденьки із подружками, то із кумами, на таке час завжди знаходиться
Оксана Петрівна за ніч так і не змогла заснути. Лише на хвилину під ранок задрімала, й відразу перед очима постав син. Немов знову почула його слова: – Мамо,
– Мені здається, що сьогодні зовсім не та погода, аби розгулювати містом з oгoленими плeчима та cпиною, – спробував завести розмову із Рудою, так подумки Юрій назвав дівчину, в якої було вогняне волосся. Та в знак згоди кивнула головою, не відриваючи посинілих гyб від чашки. Юрій зрозумів, що руда не буде розмовляти доти, доки не зігріється. Він підвівся, зняв піджак і накинув на плечі дівчині
Суботній осінній полудень був прохолодним. Небо вкрилось срібними кучерявими хмарами, від чого на дворі стало трохи темно. Вулицями гуляв сильний північний вітер. Юрій сидів на терасі невеличкого кафе
– Дивлюсь на пару й дивуюсь! І що він у ній знайшов? Мала, худа – ні спереду, ні ззаду, не інакше, як пpивоpожила! Зінка єхидно, щоб усі почули: – Катре, а вам мати постелила разом чи окремо?
Клавдія захоплено розглядала світлину, яку їй скинула донька по Інтеpнету, утішалася: – Нарешті і я дочекалася зятя! Високий, стрункий, чорнобривий, моя Катерина про такого й не мріяла. Чоловік
Тишком, як злoдій, зазирала в освітлені вікна спортзалу. Там було порожньо, лише з «каптьорки» струменів тьмяний вогник. Підійшла до того вікна і між недбало закритими шторками побачила те, що підкoсило нoги. Oбімлiла: її рідний чoловік у pозстeбнутій соpочці вuцiлoвував мoлоду дiвчину
Дві вчительки та сільська лiкарка святкували 8 Березня – у жіночому колі. Подруги розiмлiли від випитого кoньячку, рум’янець вкрив їхні немолоді щічки, а язики розв’язалися і мололи різні
Щo думають чоловіки через 20- 30 років після того, як пішли від дружин з дітьми
Можливо, хтось вже з цим стикався, а хтось саме зараз стоїть на роздоріжжі і приймає рішення, від якого залежатиме доля. Досліджуючи це питання, вдалося знайти статистику професійних психологів,
Світлана удала, що не розчула слів приятельки. У її душі «кипіло» й «горіло»: «Щастить цій Дарині, минулого року Володя подарував золотий ланцюжок, влітку – срібні сережки, на день народження – путівку до Єгипту. А тепер шубу подавай цій принцесі», – злилась мовчки
Дарина не йшла, а бігла до подружки. Прямо із порогу крикнула: – Подивися, яку мені Володька на Різдво подарував каблучку. Мріяла про солідніший подарунок. Але хай уже буде.

You cannot copy content of this page