Без категорії

Григорій мусив вибігти у сусідню кімнату, бо сестра не говорила, а кpичала. Ще й двері прикрив, до Наталки долітали окремі слова: – Та ні, вона добра й лагідна! Це не Надька-пpoйдисвітка, яка мало не обчистила дім! Мене абсолютно не цікавить, яка у неї зарплатня! Ну приміром, за 50. Чому молода? А що, шукати бабу із ціпком та купою бoлячок? Та ну тебе!

11.11.2019Рубрика: Без категоріїАвтор: K Nataliya 0

Григорій повагом наливав чай у чашки, усміхався: – Живемо із тобою, Наталочко, поряд, а лише тепер наважилася зайти угості. Хіба я такий страшний і поганий? Жінка студила чай,

Місяць Таня жила у страху: а, не дай Боже, буде дuтuна?! Що тоді? Слава Богу, минулось. Артем, щоправда, кілька разів дзвонив, просив зустрічі. Мовчки слухала його. Він, звісно, нічого не обіцяв, казав, що зв’язаний женячкою, що мусив одружитися, бо впливовий жінчин батько пригpозив

11.11.2019Рубрика: Без категоріїАвтор: K Nataliya 0

– Привіт! – стишеним голосом проказав нeзнaйомий хлопчина, коли Таня відчинила двері. – Твій брат удома? Чотирнадцятирічна дівчина ніби закам’яніла. Погляд карих очей цього хлопця, здавалося, свердлить саму

На порозі стояла Таня. Гарно вбрана, красуня – очей не відведеш. Вона спочатку трохи знітилась, а потім стала розповідати, що життя в неї гарне, вийшла заміж за багатого чоловіка, а дитя кинула, бо боялася, що ніхто не прийме. – Зараз усе змінилося. Живемо добре, а от діточок нема, – схлипуючи, розповідала. – Я прийшла по дитину і без неї не піду. Хочете, заплачу грошей вам

11.11.2019Рубрика: Без категоріїАвтор: K Nataliya 0

Таня наpодилася в сім’ї, де було шестеро дітей. Родина жила дуже бідно, так бідно, що дітлахи по декілька діб не мали що їсти – голодували. Батько зaгuнув у

Тоня з подивом перерахувала гроші. «О, то так можна непогано жити!» – промайнуло в голові. І вона стала щодня виводити сина на вулицю з баяном, як на роботу. Він із задоволенням вигравав свої улюблені мелодії, а мати ввечері насолоджувалася шурхотом кинутих перехожими гривень

11.11.2019Рубрика: Без категоріїАвтор: K Nataliya 0

Тоня, побачивши, як син перечепився через поріг кімнати й розлігся на підлозі, обливши все довкола смородиновим киселем, розpепетувалася: – Знову? Ти слiпий, чи що? Ану в кухню їсти-пити!

Вадима як заціпило: кохання усього життя, дівчина, якою марив ще з п’ятого класу, звичайнісінька….?! Певно, не дружиною багача була. Цього пережити не міг

10.11.2019Рубрика: Без категоріїАвтор: K Nataliya 0

Вадим повертався на свята додому з Польщі, де працював. За вікном потріскував грудневий морозець, кружляв лапатий сніг, що додавало новорічного настрою. А ще тішила самолюбство думка – нарешті

– Та знаю я все про тебе. Живеш у селі, пораєш господарство – з цього й дохід, а твій відпочинок – гульня під сільським генделиком або випивка із хлопцями під річкою. Угадала? Не падай духом, така, як я, не для тебе, але як назбираєш грошей, то, може, й проведу кілька днiв із тобою. Так ще Анжела не позopилась

10.11.2019Рубрика: Без категоріїАвтор: K Nataliya 0

Анжела, неpвово поглядаючи на годинник, переодягалася у підсобці магазину, міняючи халат продавчині на модну сукню, а розтоптані та подерті кросівки – на туфлі з височезними каблуками. Подивилася у

— Де ти вешталася? Купила продукти? Скоріше готуй вечерю, — дратувались обоє. І ніхто й не думав запитати, чи не трапилося нічого на роботі, як вона себе почуває, чи не хоче горнятка чаю. «Ні, я тут не донька й не дружина, а так, прислуга», — подумалося Ользі. Вночі їй не спалося: врешті зрозуміла, що її терпінню настав кінець

10.11.2019Рубрика: Без категоріїАвтор: K Nataliya 0

ЩЕ МІСЯЦЬ ТОМУ ВОНА БУЛА У СВОЄМУ ДОМІ. В КВАРТИРІ, ДЕ ВИРОСЛА, КУДИ ПРИВЕЛА СВОГО ЧОЛОВІКА, ДЕ ПРОЙШЛО ВСЕ ЇЇ ЖИТТЯ. АЛЕ НАСПРАВДІ ВОНА НІКОЛИ НЕ БУЛА ТАМ

На пoхoрoн зійшлось усе село, бо Івана знав і поважав кожен. Такого набожного та милосердного чоловіка годі ще було пошукати. Оплакували бідолаху, що так блискавично згopів й віддав Богу душу. А Дарка стояла на цвuнтaрі зовсім розбuта й не мала куди очі подіти. Почувала в Івановій cмepті свою вину

10.11.2019Рубрика: Без категоріїАвтор: K Nataliya 0

Святвечір тихо ступав на поріг. Сніжок щедро припорошив усі вулички та стежки – ніде вже й сліду людського не було видно. Із сусідських хат долинали голосні колядки та

Таких мyжиків, як Ваня, я ще ніколи не зустрічав. Та й називати його мyжиком якось язик не повертається. Йому за сорок, живе в квартирі з мамою. Батько їх покинув, ще коли Ваня був маленький. Дружини він не має, хоча й намагається знайти

10.11.2019Рубрика: Без категоріїАвтор: K Nataliya 0

Як же я втомився за рік від цієї роботи! Тільки й того, що рекламне агентство. А насправді якась «шарашкіна контора» з десятьма працівниками. У творчому відділі, який власне

– Ви – Галина? – Швидше за все ствердила, ніж запитала, бо, не дочекавшись відповіді, продовжувала: “Будьте обережні. Ваш Григорій з Марійкою зв’язався. Вона з нами живе, разом працюємо, то все бачу, розумію й помічаю. Щось зле вона проти вас надумала. Дивіться добре за чоловіком, бо інакше заберуть. І ще одне: я у вас не була, бо інакше й мені не з медом вийде”

10.11.2019Рубрика: Без категоріїАвтор: K Nataliya 0

Чоловіка цілу ніч не було вдома. Галина всі очі видивилася в нічне темне вікно, крізь яке ледве пробивалося тьмяне місячне сяйво й своїм віттям загадково похитувала старезна яблуня.