Без категорії
Валю я знаю давно. Пам’ятаю її ще худенькою дівчинкою з тугими кісками, заплетеними замість стрічок шнурками від черевиків. Дівча прибігало до мене в бібліотеку, якою я тоді завідувала.
Після того, як Настя влаштувалася на роботу в туристичну агенцію, перед нею відкрився зовсім інший світ! Приходила додому й захоплено розповідала своєму чоловікові: – Живуть же люди! Подорожують
На загубленій срібній струні «бабиного літа» забуту мелодію грав вітер. Музика, яку чула лише душа і від якої усміхалися небеса. Звуки, які змусили пізню осінь розпустити золоте волосся
Маргарита, відколи себе пам’ятає, завжди ходила в церкву. Хоча не дуже розумілась у службах, але поштиво хрестилася й била поклони. Так навчила її бабуся. Звісно, коли заміж виходила,
Олег і Катя вперше зустрілись у церкві. Хлопець відразу побачив нову гарну дівчину і не зводив з неї очей усю службу. Вона це помітила і ніяково відводила погляд.
Ліза сиділа навпроти вікна. Вона любила сидіти саме так. Проте цього разу вона не дивилася в нікуди й не читала книжку, не писала нічого у записнику… Вона розглядала
Відпочивати у Болгарію Аня поїхала з подругою Юлею. Це була їхня перша спільна поїздка: чорнявка і білявка, обидві розлучені та без дітей. Відпочинок спланували давно, тому чекали від
Баба Тамара самотньо доживала віку. Всі четверо дітей розлетілися по світах: у Білорусі, двоє в Росії, найстаршого аж в Америку закинуло, бо женився на віруючій дівчині. Поряд нікого
Тоня і Петро довго зустрічалися, потім одружились. Жили дружно — троє діток тому свідчення. Радіти б і далі, але сімейне щастя зруйнував «зелений змій». Петро працював на будівництві,
Часто ми не замислюємося наскільки цінне життя, життя наших близьких. Тому і сперечаємося, сваримося, дістаємо одне одного якимось дріб’язком. Однак зближуємося у скрутні часи, згадуємо, як було добре