— Андрію, завтра вихідний, я хочу, щоб ми поїхали до твоєї мами, — сказала Ірина, поклавши виделку на тарілку.
Ірина завжди намагалася підтримувати мирні стосунки зі свекрухою Ольгою Василівною. Однак стосунки ці не можна було назвати ідеальними. З самого початку їхнього знайомства Ірина зрозуміла, що Ольга Василівна
— Слухай… — голос у неї був винуватий. — Нам би дуже хотілося поїхати на кілька днів у подорож, а грошей не вистачає. Позичиш? Я тобі все віддам… ну… колись.
Я завжди була старшою. Це звучить просто, але той, хто ніколи не мав молодшої сестри, не зрозуміє, скільки в цьому обов’язків — інколи навіть тих, про які тебе
Тітонько, а чому ви готуєте цей суп? — запитала Поліна. — Мама такого не їсть. Ми звикли до страв нормальних.
Минуло лише три дні відтоді, як Стефанія Іванівна, моя свекруха, несподівано привезла своїх онучок, Вікторію та Поліну. Я сиділа на кухні, складаючи чек із супермаркету. Накопичення, які ми
Ви перебільшуєте! Ви все життя мене недолюблюєте, і тепер шукаєте привід, щоб посварити нас із Максимом! Ви просто заздрите моїй свободі!
Я стояла у вітальні синової квартири. Щойно я поклала на кухонний стіл свіжоспечений пиріг, коли почула, як двері відчиняються. На порозі стояла Каріна, моя невістка. Її обличчя, зазвичай
У нас на вас були інші плани, Марино. Ми вирішили, що в цьому році ми всією сім’єю відпочинемо в місті. У вас тут умови, комфорт! Ми ж планували тут ціле літо провести
Сцена розгорталася на моїй кухні, де горіло яскраве, але якесь непривітне світло. Це був кінець травня, і мої «улюблені» гості, тітка Галина, дядько Петро та їхній син Юрко,
Ти вимагаєш, щоб моя 20-річна донька поступилася своєю кімнатою, яку ми облаштовували роками, для твоєї доньки на п’ять років, Ірино? І це без моєї згоди?
Це сталося на кухні. Ми тільки-но допили чай, обговорюючи перші враження Аліни від великого міста. Я почувалася задоволеною: моя племінниця, донька моєї двоюрідної сестри Ірини, вже кілька днів
А що це ти з тією шваброю розшумівся? — Петро Степанович вказав на швабру в руці сина. — Для цього ж дружина є! Це не чоловіча справа!
Нашій маленькій Софійці виповнився один рік, і ми з Романом ретельно готувалися до свята. Квартира блищала, стіл був накритий, повітря наповнював аромат свіжої випічки та дитячого щастя. Залишалося
Ні, Аліно. Трапилося з нами, — він зробив паузу, яка здалася мені вічністю. — Діти виросли. Артем уже давно в іншому місті, а Павло, як ти знаєш, через два роки теж залишить наше гніздо. Я вважаю, що наш сімейний союз до того моменту себе вже остаточно вичерпає
Усі турботи після святкування шістнадцятиріччя нашого молодшого сина, Павла, були позаду. Хлопці, Артем і Павло, поїхали на вечірку, а ми з Максимом, моїм чоловіком, прибрали вітальню, повертаючи в
Що ти маєш на увазі, Ксеніє? Ти що, ще не вирішила? Я ж казав тобі — я все обдумав, я помилився, це була дурна помилка!
Я тримала слухавку, і мій пульс шалено стукав у скронях. Слова батька щойно відкрили мені очі на Віталія, мого чоловіка (на той момент – ще законного). Його вечірній
Ти перебільшуєш, Олено. Вона просто старенька. Вона трохи забудькувата, але їй тут краще, вона серед рідних, вона вдома
За вікном нашої кухні була непроглядна ніч, але в самому приміщенні напруга була такою, що, здавалося, освітлення може потьмяніти. Я стояла біля столу, тримаючи в руках порожнє горнятко,

You cannot copy content of this page