Історії з життя
Мені ніяк не вдавалося знайти собі пару, навіть на дискотеках в молодості я так само підпирала стіни, хоч в юності всі гарні. Думала, що поїду вчитися і там
Ми зі Степаном одружилися молодими і разом вже двадцять сім років. Якраз недавно видали заміж доньку і думали вже онуків дочекатися, про дачу мріяли, але приїзд доньки все
“Фантастично” – кинув чоловік, як тільки переступив поріг хати. “Я попереджав?” – гарикнув і почав збирати речі. А я сиділа і не знала, що мушу говорити, бо він
Я вже й речі склала в коридорі, от тільки не знала куди мушу йти. Олена ж ходила домом, розносила тарілки і виделки на місця після обіду і, ніби
Те, що до подвір’я під’їхав бус, а не легковик, мене вже насторожило. Ну, але я ще вірила в те, що невістку із онуком, просто знайомі підвезли. Однак, вартувало
Назар – мій молодший, пізня дитина і тому, певно, забагато люблена. Все було для нього, бо ми вже тоді й на ноги з чоловіком стали і часи змінилися,
Я вже тричі брала до рук телефон і тричі клала його на місце. Чоловік просить не втручатись і просто не звертати уваги на те, що коїться у дворі
Один молодий чоловік мав усе для щасливого життя: кохану дружину-красуню, слухняних дітей – сина й доньку, достаток у домі, високооплачувану роботу, повагу людей, щирих друзів. Коли до них
Я сама теж вийшла заміж в двадцять років і ніколи не наполягала на тому аби й донька так чинила, бо в такому віці ще життя не знаєш, а
Вдома ж не лишала крихітних дітей, всі вже дорослі і вміють за собою походити. Не буду ж я ввесь час озиратися на те, що там хоче чоловік. –