Мені було дев’ятнадцять і я навчалась на другому курсі медінституту, коли в моєму житті з’явився Ілля. Син заможних батьків “селебриті”, як називали його мої однокурсники. Ми зійшлись із ним якось одразу. Ілля не був представником “золотої” молоді, навпаки – тихий, замкнений, спокійний. Він ніколи не розповідав про те, чим займаються його батьки, як вони живуть. […]

Я довгі роки працювала за кордоном. Мій син був у шостому класі коли я однією з перших з нашого села поїхала до Італії. Двадцять п’ять років життя минуло за кордоном. Там я знайшла супутника життя і вже маю сім’ю і громадянство. Додому приїздила завжди двічі на рік. Син мій уже й сам тато трьох дівчаточок. […]

Так доля склалась, що я за свій вік ніколи й заміжня не була і діток не маю. Посивіла в дівках. як люди кажуть, ото так воно і є. Зараз мені шістдесят два, працюю, живу у приватному секторі столиці. Від батьків залишився мені будинок у селі під Києвом, але за ці роки наше село уже й […]

Скільки себе пам’ятаю, я завжди мріяла про власний дім. Вийшовши заміж ми з чоловіком планували придбати дім у нашому селі, але не склалось – Олесь відійшов у засвіти так і не побачивши нашої донечки. Відтоді я вже десять років, як проживаю у свекрухи. Марія Петрівна жінка прекрасна і добра, називає мене донечкою, і ніколи й […]

Відколи приїхала в Канаду з донькою все рідше відповідаю на дзвінки рідних і друзів. Справа не в тому, що я загордилась, ні! Річ у тім, що мені говорять. Думаю, більшість із тих хто змушений був виїхати за кордон мене зрозуміє. До Канади я потрапила щойно дізналась, що можна виїхати. До того ми з лютого місяця […]

Заросле сливняком подвір’я і бур’яни вищі за паркан. Вікна дивились на Станіславу чорними проваллями облуплених рам. Намагалась відчинити древню хвіртку, а та впала у двір потягнувши за собою зогнилий стовпчик і добру половину паркану. Станіслава дивиться на все і сльози втирає: “Вдома! Дякую вам сили Небесні! Нарешті я вдома”. — Ой, – почула з-за спини […]

Душа була не на місці уже який день підряд. І сльози на очі і в жар кидає. Аліна ходила з кутка в куток не знаходячи собі місця. — Не можу я так, – врешті скаже сестрі, – Щось негаразд, я відчуваю. І Віктор мій третій день трубку не бере. До Шалі, сусідки, зателефонувала запитала чи […]

Так сталося, що у свої 60 років я живу сама. Я не маю ні дітей, ні чоловіка. Хоча свого часу я була заміжня і мала двох синів, проте, доля розпорядилась так, що зараз я залишилась геть одна. Проживаю я у столиці в трикімнатній квартирі, яку отримала працюючи на заводі. Зараз у двох кімнатах живуть прекрасні […]

Третій день ніяк не могла Галина заспокоїтись. Спочатку, як дізналась ту новину, аж літала по хаті голосно гупаючи дверима. Не допомагало анітрішки. Це ж треба таке? Отак вона його виховала? Таке зробив. Сам ріс без тата а власним дітям тієї ж долі захотів? Вона ж йому з пелюшок щодня повторювала: “Що б там сину не […]

Коли я чула історії про те, що багато наших жінок виїхавши за кордон розлучаються з чоловіками, я не розуміла, як так можна. Тепер же я сама у Німеччині з двома нашими дітками і наразі розлучаюсь з чоловіком. Ми з чоловіком у шлюбі вже понад двадцять років. Жили у Нікополі і напевне, так удвох і вік […]