Історії з життя

— Донька машину придбала, – говорила гордо подругам у парку, – Каже, що лиш у неї така, подруги аж позеленіли від заздрощів. Ті слухали, посміхались, хитали головами і все запитували про неї саму. У кожної були якісь плани, кінечний результат, те заради чого вони от тут живуть і так важко працюють. Але не у Марини. Вона тут була “заради дітей”. А коли оте “заради” повинно скінчитись і де йому межа вона й сама не знала.

01.11.2023Рубрика: Історії з життяАвтор: K Anna 0

Практично 25 років свого життя Марина на заробітках була. Вдова із трьома дітьми, як ніхто знала, що на тарілочці їй ніхто і нічого не піднесе, усе сама, своїми

– Мамо, я при надії, а ти мене виганяєш на вулицю? Я не вірю, що чую таке від тебе!!!, – донька була не в собі від почутого, як і я від сказаного, хоч ці слова казав мій рот, а мій мозок вже кілька років складав цю промову.

01.11.2023Рубрика: Історії з життяАвтор: K Nataliya 0

Я росла в бідній родині, де знали, що таке нужда, тому допомагали один одному, як тільки могли. Бувало, що ми приїжджали в гості до бабусі, де вже була

Я знала, що цей момент рано чи пізно настане і Марта Пилипівна таки прижебонить до мене з тортиком, щоб «поговорити». Знаю я ті розмови, знаю! Не одна мені вже всі вуха проговорила, яка у них гарна доця чи онучка. Але Пилипівна трималася до кінця, вірила, бачте, що її онучка таки собі когось людського знайде, а то ж ніяк

01.11.2023Рубрика: Історії з життяАвтор: K Nataliya 0

Вся надія на мого онука, а він в мене ого-го! Хоч Ромчикові лише тридцять один. Але я вже капітально взялася до його особистого життя, бо хто, як не

Кажуть, що пір’їнка може зламати найміцнішу річ, а побутова сварка може на роки роз’єднати найдорожчих людей. Так сталося й у нас і я довгі роки не розуміла, чому донька ні телефонує, ні пише, ні приїжджає. Я ж вкладала у неї душу, серце і мрії

01.11.2023Рубрика: Історії з життяАвтор: K Nataliya 0

Вона у нас була єдиною дитиною, ледве я її вимолила в Бога. Вже й надію була втратила. Тому для доньки все було найкраще: годували по кілька свиней, щоб

Коли робиш комусь наперекір, то не дуже думаєш про те, що пройдуть роки і будеш жаліти, що наробила. Будеш сидіти перед вікном сама і думати, чого ж то доля так повернулася, обманула ти саму себе чи доля тебе

31.10.2023Рубрика: Історії з життяАвтор: K Nataliya 0

Були ми з подругою просто нерозлучні, разом в школу, разом в училище, разом на танці. Гарна була Галя, очей від неї не могли відвести, а я ж на

Моя найкраща подруга запропонувала мені помінятися з нею місцями, але я не погодилася, а тепер вона ображається, що я погана подруга і погано про неї подумала

31.10.2023Рубрика: Історії з життяАвтор: K Nataliya 0

Ми з Інною дружимо вже понад двадцять років і не раз одна одну виручали в якихось життєвих обставинах. Тобто, людина перевірена часом і я її більше знаю, ніж

Одна Юстина Павлівна на світі залишилась, лиш тільки мій чоловік і був їй ріднею, хай і далекою. Поки ще при здоров’ї була, то до нас родичалась сяк-так, а вже як відчула, що до землі хилить, так ріднішої людини і не знайти. Коли злягла, так ми її у свій дім забрали, бо ж усі ми люде, як лишити живу душу у такому стані саму?

31.10.2023Рубрика: Історії з життяАвтор: K Anna 0

Одна Юстина Павлівна на світі залишилась, лиш тільки мій чоловік і був їй ріднею, хай і далекою. Поки ще при здоров’ї була, то до нас родичалась сяк-так, а

Я завжди думала, що мене племінниця заходитиме на схилі років. У мене своїх дітей не було, але була квартира трикімнатна в центрі міста. Я щиро надіялася, що це стане аргументом хорошого відношення до мене племінниці

31.10.2023Рубрика: Історії з життяАвтор: K Nataliya 0

Рая мала дві доньки, вони ніколи не приходили до мене, тільки Рая час від часу телефонувала, як у неї все погано і питала завжди як я себе почуваю.

І знову телефон вібрує знайомою мелодією. Знаю ж хто то телефонує, навіть наміру не маю розмовляти із дітьми своїми. Ну, а що я нового почую: “Ви сорок років разом прожили, мамо, май совість”? Ображаються на мене обоє, за розум взятись просять. А може я й узялась за нього? Хай у 60, але таки порозумнішала нарешті.

31.10.2023Рубрика: Історії з життяАвтор: K Anna 0

І знову телефон вібрує знайомою мелодією. Знаю ж хто то телефонує, навіть наміру не маю розмовляти із дітьми своїми. Ну, а що я нового почую: “Ви сорок років

Ну знаєте, такого неймовірного нахабства і зверхності, я від сусідства із сином своїм не очікувала. Ми ж із невісткою п’ять років жили під одним дахом душа в душу, разом хазяйнували і ніколи не було між нами розбіжностей. Але відколи вони дім поруч придбали, то втратила я спокій

31.10.2023Рубрика: Історії з життяАвтор: K Anna 0

Ну знаєте, такого неймовірного нахабства і зверхності, я від сусідства із сином своїм не очікувала. Ми ж із невісткою п’ять років жили під одним дахом душа в душу,