Історії з життя
Навіть онук мене набрав і давай життя вчити і совісті моєї шукати. Уже б платівку змінили, чи що, бо що старше, що молодше однієї співають: “Чи ви, бабо
Вуйко Михась і тета Ганнуся з шестирічного віку виховували Петрика, як власного сина. Своїх дітей їм Бог не дав, вони побралися в старшому віці, вже хотіли когось усиновити,
Зараз у мене чоловік, діти, онуки, кіт. Все є, а щастя нема. – Ти забагато хочеш, – каже мені подруга, – У всіх так в твоєму віці. Головне
Це було щастя, що він поруч зі мною і я старалася проявляти свою любов до нього так, як він того заслуговував, на мою думку. Я піклувалася, щоб всі
Того дня мені двері відчинила невістка, хоч удома мав бути лише син. Я знітилась, адже не очікувала Тетяну побачити, але та явно на мене очікувала: “Як усе склалось
Чоловік мій пішов на ліво одразу після весілля, але мені було байдуже, адже обручку на пальці мала я, а не ота його Тетяна. Свекри ж були раді збути
Чоловікові зараз шістдесят років, але він і далі намагається задобрити свою матір, яка вже й не пам’ятає, що нині за день, але пам’ятає, що не так зробив Михайло.
Ніколи б була не подумала, що люди в нашому віці здатні до такого, до такої неймовірної дріб’язковості. Свекруха була дуже дріб’язкова і я переконалася, що цю рису вона
І це я тебе, дитино моя, виховувала? Це от так ти мені в очі кажеш знаючи яке положення нині у твоєї сестри важке? Ти ще й ображаєшся? Більше
Тому не дивно, що мій прихід в життя її тата, вона сприйняла не дуже добре. Проте, вертатися до матері вона не хотіла, адже та була доволі сторога і