Історії з життя
— Правду кажу. Твій коханий чоловік — caмець. А найголовніше, що гроші, які ти так важко заробляєш, він тепер здебільшого витрачає на свою нову сім’ю. А ти й
«Поїзд «Одеса-Київ» прибуває на третю колію», – пролунав чарівний жіночий голос з динаміка. «Ху-у, встиг», – зітхнув з полегшенням Роман. В одній руці він тримав букет троянд, в
Оксана лягла в полoговий будинок заздалегідь, приблизно за тиждень до пoлогів. Вона справляла дуже приємне враження — освічена вихована жінка, років тридцяти. З обмінною картою все було в
Вона зайшла у вагон на одній з невеликих приміських станцій. У руках – букет свіжозрізаного, ледь розквітлого жасмину. Що у Люби з Ігорем уже дорослі сини. І що
У одному провінційному містечку жила працьовита і дружна сім’я. Галина та Андрій жили в любові та злагоді, і вже виховувало двох доньок. Джерело Проте, йшли роки, а батьки
ТОГО РАНКУ ГАЛЯ ПОВЕРНУЛАСЯ ІЗ СЕЛА НЕ В ОБІДНЮ ПОРУ, ЯК ЗАЗВИЧАЙ, А ВРАНЦІ — СУСІД ЇХАВ НА АВТОРИНОК І ЇЇ ПІДВІЗ. УДОМА НА ЖІНКУ ЧЕКАВ СЮРПРИЗ: СИН
Минув тиждень, як Ірина покинула свій дім і винаймала квартиру, але мати до неї так і не зателефонувала. Не вибачилася. Не визнала свою вину. І ось сьогодні зателефонували
Бухгалтерка Зоя Семенівна була жінкою вольовою та вредною. Чортів давала вдома й на роботі. А що вже вислухав син, коли заїкнувся, що одружуватися буде на сусідській дівчині! «Тобі
Ніна гuдливо морщилася, коли заходила у кімнату до матері. Краєм ока бачила, як вона нерухомо лежала і, стoгнучи, дивилася у стелю. Ніну це неабияк дратувало: ну скільки можна
Злата завжди йшла сільською вулицею, ніби сценою. Спинку тримала рівненько, голову – високо-високо, що й не помічала часом односельчан, а якщо й помічала, то ігнорувала і «добрий день»