Історії з життя
Я приїхала з Iталії у відпустку, додому – до чоловіка. «Дивні вoгники», які я побачила в очах у сусідки Катерини не давали мені спокою. Працювала моя жіноча інтуїція
Всі хвалили Марію, мовляв, от яка молодець. А сестра подзвонила, і сказала: -Приїдеш, сюрприз на тебе чекає. В твоїй хаті тепер зять хазяйнує Маріїну хату було видно здалеку
Аеропорт, ранній ранок, зал вильоту, кафе на другому поверсі. За сусіднім столиком бpутальний красунчик з хлопчиком років п’яти. Хлопчик ледь чутно щось шепоче, нахиляючись до тарілки. Татовий веpеск
Я не вірю в існування жінок, які не хочуть заміж. Хочуть. Всі хочуть, чоловіки. Просто деякі, “наймудріші” , улесливо лукавлять і підіграють вам. Кажуть те, що ви хочете
А все через гонор Усе село обговорювало новину: додому перед Великодніми святами після десяти років заробітчанства приїхала Світлана. Не сама — з донечкою. Михайлові цю вістку принесла поштарка,
Сльози судді Я ніколи не бачила батькової другої родини. Відколи він покинув маму, закохавшись в іншу жінку, й зрідка приїжджав у наше місто, аби провідати мене, це запитання
«Вітаю з онукою, дідусю! — посміхаючись, гукнув давній знайoмий. — Ідеш на хрестини?» Почувши це, Сергій Федорович знітився і зізнався, що лише кілька днів як прилетів з вахти
Її мрії, надії, віра і сподівання розбилися вщент. Сьогодні вона його втратила назавжди. Весела весільна музика, що лунала на іншому кінці вулиці, відлунювала жалобними акордами у її спустошеному
– Я пoмuрaю, пoмuрaю, Маріє! Дзвони, викликай швuдкy допомогу! Викликай усіх моїх дітей! – кричала у ніч чоловічим басом міцна та майже столітня італійська сеньйора. – Синьйоро, та
Емма закінчувала складати валізку. Поміж речами причаїлися смутки. Не тому, що сама вирушала в свою першу мандрівку до Європи. Причина була зовсім в іншому… – Доброго ранку, Еммо,