Історії з життя
Чим довше люди живуть на світі, тим більше усвідомлюють сенс життя. Все частіше замислюються над минулим. У спогадах і уяві воскресають ті далекі дні, які не повернуться ніколи.
Нещодавно дізналася, що в мого батька є позашлюбна донька. Ця звістка вразила мене до глибини душі, бо тато з мамою завжди були богобоязливими людьми, ходили до церкви, але
Стомлене за днину сонце, здавалося, присіло відпочити на вершину старого височезного ясена, а потім почало опускатися, ховатися в його кроні, віддаючись вечірнім сутінкам. Стомилася й Ніна, повновида молодиця,
Всього що завгодно могла очікувати від сина Віра Миколаївна, тільки не того, що сталося. Могла чекати, що він одружується в місті, де залишився працювати після інституту, і привезе
Будинок ніяк не продавався, хоча Ірина знизила ціну. Але охочих купити все одно не було. Будинок розташовувався в майже безлюдному селі, далеко за містом, в десяти кілометрах від
– Звісно, так буде менше всім клопотів. – гонорово заявила невістка. – Та й свекруху буду менше бачити. Вона якась несучасна. Ви тільки подивіться на її хустку. Мені
Цю історію мені розповіла подруга, повернувшись із заморського відпочинку. Мовляв, познайoмилася там із симпатичною жіночкою Ларисою, яка і поділилась з нею особистим. Чесно кажучи, я, як і подруга,
Мрія Каті вирватися з того села збулася після школи – вона таки вступила в університет. Спеціальність вибирала за одним-єдиним принципом: аби там вчилися лише хлопці і був маленький
Вітер нещадно бавився хвірткою, яка заледве трималася на петлях з останніх сил, аби не впасти і не розсипатися на тисячі дрібних шматочків. Здригалися від вітру і маленькі шибки
Ось нарешті настав довгоочікуваний перший літній місяць, який всім нам принесе нове життя. Комусь доведеться нелегко, а хтось знайде справжнє щастя та впевненість у собі і завтрашньому дні.