Історії з життя
Як діяти, коли людина робить тобі добро, допомагає дуже суттєво, але при тому все обертається геть не так, як би мало бути? А, коли ця людина – мама,
– Ну. – сказала я, намагаючись стримати тремтіння в голосі. – «Ну»? – Сергій звучав обурено, ніби я була винна в усьому. – Це все, що ти хочеш
Я влетіла в номер готелю, як ураган, тримаючи телефон у руці, готова зафіксувати все на відео. Соломія стояла біля вікна, спиною до дверей, у тій яскравій сукні з
Олена Петрівна, вивантаживши з таксі п’ять важких сумок, нерішуче тупцяла біля під’їзду. Двері були зачинені. Вона розгублено озиралася довкола, не знаючи, що робити. «Ото придумала!» – лаяла себе
Вечір був тихий. Ліхтарі на вулиці світити не поспішали, а вітер грався з опалим листям, наче намагався щось сказати. Сашко йшов сам, заглиблений у думки, які не давали
— Вибач, Оксано, але після того, як мене не стане цю квартиру тобі доведеться звільнити, — сказав мені чоловік Петро, дивлячись прямо в очі з якимось спокоєм, ніби
— Чого та жінка на тебе так дивиться? – мовив мій чоловік здивовано. – та й ти аж зблідла. Хто вона? Я відірвалася від її погляду, що пронизував
Крамничка прянощів розпочинала роботу після обіду. Господиня відчиняла важкі двері великим ключем, розчиняла віконниці й заходила до приміщення, де змішувалися пахощі куркуми, бадьяну, мускатного горіха, розмарину… Вона підходила
— Олена, це справді ти? — голос жінки на порозі тремтів, ніби від хвилювання, яке накопичувалося роками. Вона стояла там, у напівтемряві коридору, з маленькою валізкою в руках,
Ви колись стикалися з тим, що робили щось від душі, щиро і не розуміли, чому це не правильно? Ось є такий стереотип, що дівчина не має виявляти інтерес