fbpx
Як тільки сестра нас прихистила, я одразу вирішила, що не буду сидіти склавши руки. Хоч у мене і двійня, якій ще й трьох років не було, але я усі домашні клопоти на себе узяла. Прала, готувала, прибирала, на городі і квітнику поралась. Все, аби не бути обузою для сестри. Тож для мене стало повною несподіванкою, що за три місяці вона попросила, аби я нове житло підшукала. Ще й додала, що через мене у них в сім’ї відносини зіпсувались
Як тільки сестра нас прихистила, я одразу вирішила, що не буду сидіти склавши руки. Хоч у мене і двійня, якій ще й трьох років не було, але я
Як тільки ми приїхали мого Ромку обступили менші братики і сестрички. Він кожному дав гостинці і по двісті гривень. Потім. уже мамі своїй тихенько вручив п’ять тисяч. Все це бачила і моя мама, саме тому, після того як ми додому приїхали вона мені категорично заборонила за Ромку заміж іти
Як тільки ми приїхали мого Ромку обступили менші братики і сестрички. Він кожному дав гостинці і по двісті гривень. Потім. уже мамі своїй тихенько вручив п’ять тисяч. Все
– Донь, я ж тобі все віддаю, де ж ти ті гроші діваєш? – Ось сумка, бачиш? Фірмова! Щоб з мене дівчата в групі не сміялися. Ось, де твоя зарплата!
Цю дівчинку поклали до нас у палату, коли я вже мала виписувалася зі своєю ногою. Така худесенька, лише очі великі, не дивно, що невдало впала, бо ж звідки
Відколи Зоя пішла жити зі своїм хлопцем, то додому хоч не вертайся. Чоловік все бубнить, що то я доньку отак виховала, бо якби він виховував, то такого б не було
А Славко не виховував, він скоріше завжди робив Зої зауваження: – Ти не вмієш ділитися, – коли дитина не хотіла віддавати йому частину цукерки. – Ти не вмієш
Ніколи не хотіла повертатися в цю хату, як згадаю ту тісноту, то аж перебирає холодом. Шестеро дітей привести на світ – то який розум треба було матері мати? От зараз у мене один син і все – всі навколо щасливі і мають простір
Та й мої брати та сестри теж не видалися надто радими перейняти мамин досвід – двоє дітей максимум. Зараз за родинним столом всі й вміститися не можуть, треба
Звела я доньку свою з сином подруги, а та прийшла і до мене: – Ти мені зі світу хочеш зігнати?
– Та, що я таке зробила, – питаю її, – Хлопець хороший, має добру роботу. Чого тобі ще треба? Ти в паспорт подивися, а тоді мені такі речі
Не думала, що ридатиму над сервізом більше, ніж над мамою. Чому життя таке безглузде?
Складаєш, складаєш, складаєш… Копійка до копійки, щоб було на чорний день. Далі купуєш на ті гроші щось гарне і все життя милуєшся, і вважаєш, що значить і ти
Зять мій думав, що попав в рай! О, що ми з донькою пережили – не прощу йому ніколи, якби не його походеньки, то вона б так швидко й не згасла. А тепер отакі справи, що з раю або йдеш, або йдеш
Я все Зої говорила, що вона його надто любить, надто ідеалізує, надто романтизує, надто довіряє. А Іван те все під ноги. Маленькій Софійці й двох не минуло, як
Свого часу донька пішла проти нашої волі і вийшла заміж за того Дмитра. Ми довго із нею не розмовляли, аж поки онук не з’явився. Чоловік не захотів, а я таки поїхала до неї. Після відвідин і сон і апетит втратила, розумію, що так далі вона жити не може, але мій чоловік заборонив будь-що робити
Свого часу донька пішла проти нашої волі і вийшла заміж за того Дмитра. Ми довго із нею не розмовляли, аж поки онук не з’явився. Чоловік не захотів, а
Можливо так і не можна, але я сіла і спробувала згадати, скільки ж часу він про нас піклувався. Виходило, що з першим сином я сама себе забезпечувала бо в декрет не йшла, а з другим його аж на три місяці вистачило. Я переказала свекрусі колишній рівно двадцять дві тисячі і сказала, що віднині ні я ні мої діти їм нічого не винні
У нас із чоловіком двоє дітей. Старший тоді ходив у перший клас, а молодшому було лише три з половиною роки. Коли старший син був маленьким, я все встигала:

You cannot copy content of this page