Історії з життя
— Що це за чоловічий голос у тебе там лунає? — запитала мама суворо, ніби мені було шістнадцять, а не тридцять два. — Просто фільм дивлюся. Мамо, що
Розповідь тітки була тим і цікавою, що я знала правдиву версію подій, саме тому я слухала так уважно. Бо справді, така версія дуже цікава, коли ти сам знаєш
— Андрію, я більше не витримаю цього! — вигукнула я, відчуваючи, як голос тремтить від напруги. Ми стояли на вулиці, сонце вже сідало, а навколо снували перехожі, не
Тихий ранок у міській квартирі. Лише легкий шурхіт щітки, якою я обережно змахувала пил із книжкових полиць, поки Олексій ще спав. Промені вранішнього сонця пробивалися крізь щілини у
Від почутого у мене спалахнули щоки, я й не думала, що все так, як виявляється. Як тепер в очі діверу дивитися після того, що я дізналася? Але чи
— Оксана, це кінець. Ти маєш поїхати звідси негайно, — сказала пані Ольга, мати Андрія, стоячи в дверях моєї кімнати з перехрещеними руками. Я стояла посеред кімнати, тримаючи
— Олено, ти серйозно? Ти хочеш, щоб я залишив свою маму саму? Вона ж без мене не впорається! — голос Богдана тремтів від напруги, коли він стояв посеред
Я рота не встигла розкрити, як повз мене вже пронесли стареньку, метушилися в кімнаті, де б її поставити, щоб було зручно і ще й претензії мені висловили: –
Чотири місяці тому я ще не уявляла, що моє життя зміниться так кардинально. Тоді я стояла на кухні своєї маленької трикімнатної квартири, готуючи вечерю для наших із Артемом
«Я хочу тобі добра, як-не-як, ти була доброю дружиною для мого сина», – почала свекруха, а далі почалися метаморфози, бо з приємної жінки, яку я знала, вона перетворилася