Історії з життя
Чоловікового дядька ми до себе забрали, коли стало зрозуміло, що сам він уже не зможе. Доглядали разом, але все ж більша частина турбот на мої плечі лягла. Довелось,
– Зі мною ти такого не зробиш!, – пригадую, як гордовито казала Андрієві на його пригоду з Уляною, а він лише схвально хитав головою та клявся, що любить
– То мої сльози! Вони на землю не падали! А ти як думала? Бог все бачить!, – колишня свекруха кричала мені вслід зшерхлими губами, а я аж затряслася
Напевно, людям не треба допомагати аби потім не слухати на свою адресу отакого, як оце почула я. Виявляється, брат з жінкою думають, що я привласнила їхні гроші, а
Коли я виходила за Ромою, я звісно ж знала, що він мав шлюб, ще до моєї появи у його житті. У нього двоє дітей і про них. я
У мене є власна родина, чоловік і син, ми разом п’ятнадцять років і не скажу, що все у нас чудово, але ж живемо. Мені б хотілося і, щоб
Я сама вирішила із невісткою побалакати, якщо вона сина мого слухати не хоче. Прийшла, сіли чай пити. Я одразу до справи. Кажу, от так і так, ти повинна
Щойно Віктор Іванович зліг, я одразу набрала його дочку. Треба було щось вирішувати і терміново. адже його скоро повинні виписати, а я дім уже на продаж виставила. Думала,
Тоді я набрала сина. Сказала: – Олежику, скажи татові, нехай вийде мені назустріч. У мене важкі сумки. – А тато не вдома, – каже Олег. – Він поїхав
Цього разу вирішила не мовчати і виправити несправедливість нарешті. Ну справді, куди таке годиться? Ближче до двадцятого числа, якраз коли свекри зарплатню там отримали, я зателефонувала. Попросила не