Історії з життя
Цю історію ця поважна пані розказала мені, як на духу. Таке часто буває в потязі, коли віриш, що ніколи більше цю людину не побачиш, наче відстань забере цю
– Мамо, ми з чоловіком вирішили взяти кредит на нову машину, бо стара вже зовсім розвалюється, а нам треба їздити на роботу щодня! – вигукнула моя дочка Олена,
Я тремтячими руками набрала номер Віталія, мого молодшого сина, серце калатало від хвилювання. Я лежала в лікарняній палаті, відчуваючи слабкість у всьому тілі, і знала, що без допомоги
Може, хтось би інший зрозумів все з першого разу, але, як то зараз кажуть, доля мені ще раз і ще раз показувала, хто є мої близькі, а я
«Якщо для тебе це так складно зробити мені таку дрібницю, то я більше ні з чим не буду до тебе звертатися», – сваха надула губи, які й так
– То ти тільки салат і картоплю приготувала? А якісь цікаві закуски будуть? Ну, типу канапе чи свіжі фрукти? – запитала Ірина, оглядаючи мій стіл з таким виразом
– Боже мій, ти що, зовсім не розумієш, як треба вести господарство? Цей борщ виглядає так, ніби ти його тиждень варила! А подивися на ці вікна – пилюка
«Ти варта кращого», – чули таке колись про себе? Певно, стенали плечима і хмикали, бо яке вже краще? І це стосується чи роботи, чи кавалера, чи ставлення. Я
Раніше я про це й не задумувалася, бо й так було повно думок в голові, але зараз донька моя вчиться і я маю багато вільного часу. Все почалося
– Чому ти не віриш мені, Андрію? Я ж для нас усіх старалася, для нашого сина, для майбутнього! – мій голос тремтів, коли я намагалася вхопити його за