Історії з життя
Олена довго терпіла витівки Тараса. На притирання характерів, а притиралася, по суті, лише вона, пішло понад десять років. До того часу Олена вже досконало знала всі звички та
Вечір був теплим, пахло смаженим м’ясом і літніми квітами. Ми з кумою Олесею сиділи на подвір’ї, біля мангала, де тихо потріскували дрова. Чоловік мій, Тарас, саме перевертав шашлики,
У мене на роботі є пані Олена. Дуже добра пані, бухгалтерка, років десь п’ятдесять п’ять їй, з яких років тридцять п’ять вона щасливо одружена з одним і тим
Я сиджу у своїй маленькій майстерні, де пахне старим деревом і свіжою фарбою. Тиша тут особлива — вона жива, наповнена передчуттям чогось важливого. На столі переді мною розсипані
Я сиділа в нашій вітальні, дивлячись на старе крісло, яке ми купили разом на початку шлюбу. Воно було свідком усього: наших перших спільних вечерь, появи дітей, тихих розмов
Вперше Оля побачила жінку з брошкою, коли їй було сім років. Вона навчалася в першому класі. Батько жив на іншому кінці села з новою дружиною та її сином
Подруги самі собі придумали ситуацію, самі роздмухали і самі прийшли мене «рятувати». Я спочатку їм пояснювала, що все не так, як вони собі думають, що вони з моїх
— Коханий, ти ж пам’ятаєш, що в суботу в мами ювілей? Ігор важко зітхнув. Навіть апетит пропав. Він відсунув тарілку з борщем і втомлено глянув на свою дружину.
Я стискаю телефон так сильно, що пальці біліють. У супермаркеті гудить натовп, а я відчуваю, як усі погляди спрямовані на мене. Щоки горять, і я шепочу в трубку:
Я поставила тарілку на стіл із легким дзвоном, намагаючись стримати роздратування. Віра Миколаївна, моя свекруха, вже третій тиждень жила в нашій із Тарасом квартирі, і кожен день ставав