Якою щасливою була Галя, коли прийшло до неї перше кохання. Але в розмові зі мною вона часто говорила, що все це щастя тимчасове, вважала, що Микола гідний кращої дівчини. В собі вона завжди знаходила якісь недоліки, хоч, на мій погляд, була однією з найпривабливіших дівчат на нашому курсі
На автобусній станції було людно. Через кожні п’ять-десять хвилин автобуси від’їжджали за своїм маршрутом, а на їх місце ставали інші, ті, що поверталися з рейсу. Здавалося, що людській
Якось, забравши малого з дитсадка, поверталась додому. Раптом по інший бік вулиці побачила Юру, який кудись поспішав. Ховаючись за будинками та деревами, непомітно слідувала за ним. Побачила навіть, у яку квартиру зайшов її чоловік. Боже! Що в той момент творилось у її душі, які думки роїлись в голові. Не знала, що робити. Аж раптом хтось смикнув за руку
Нещодавно зустріла свою давню хорошу подругу, з якою після закінчення інституту чомусь втратила зв’язок. Зрадівши зустрічі, зайшли в кафе, замовили каву і стали згадувати студентські роки. Оксана під
З Андрієм Юля зустрічалася півтора року. Тепер вже важко казати, було це кохання чи просто звичка. Вона знає лише одне – їх розлучили його батьки, яким Юля не подобалась ще з самого початку. Звісно, вона – проста дівчина, не пара синові батьків-медиків. Вони знайшли собі таку невістку, яка їм підходила
Вона уже не плакала. Сліз не було, тільки за цих останні два тижні її обличчя вкрилося смугою болю і печалі та ще й несподіваний дощ зіпсував і без
Уляна вважала, що в першу чергу варто приділяти увагу собі, а тоді вже чоловіку і дитині. Хоч інколи їх сім’я стpaждала від переїдання напівфабрикатів і безладу у квартирі, але жінку це цікавило найменше. Чоловіку вона ще перед весіллям оголосила: — Куховарити я не вмію, тому якщо хочеш бути зі мною, мусиш прийняти це як належне
Петро їхав додому, мов на свято. Накупив подарунків жінці і дитині, уявляв, як вони обоє кинуться йому в обiйми. Як жінка почне розпитувати про його життя на чужині.
Марта таки знайшла дружину для сина. Доньку своєї подруги. Дарма, що та на шість років старша за Дмитра, зате який особняк має! Здалеку ту красу видно! І власну машину вправно водить. Свати обіцяли й Дмитрові іномарку купити. І вродлива невісточка, і здорова. Не так, як Іра
Марта аж зойкнула, коли почула від сина Дмитра, що той хоче одружитися зі своєю колишньою однокласницею Іриною. Чи Дмитро глузд з’їхав? Після того, як чоловіка Марта не стало
– Совалася з усіма, а тут надумала на мене спихнути, захотіла гарного життя у професорському домі? Не буде цього, не потрібні мені ні ти, ні твоя дитина! – мовив і хиткою ходою пішов геть, напівголосно щось бурмочучи. Коли дізналася, що Олег та Алінка, її подруга, подалися до РАЦСу, – зрозуміла все
Вона дуже любила осінь, особливу той час, коли квітнуть і пахнуть хризантеми… Не зривала їх. А лише гладила і вдихала їхні пахощі. Любила усі кольори, крім червоно-багряних. Вони
Христинці забракло повітря. вона так довго чекала Миколу. Він обіцяв, просив почекати. А сьогодні його сестра все її життя перекреслила « Їду на весілля до брата. Допоможеш сукню підібрати ?»
Христинці забракло повітря. вона так довго чекала Миколу. Він обіцяв, просив почекати. А сьогодні його сестра все її життя перекреслила « Їду на весілля до брата. Допоможеш сукню
— Ти, Ти навмисне закохав у себе мою дочку, аби дошкулити мені? І, як ти бачиш ваше спільне життя. Адже ми ще нещодавно були разом, – Ірина дивилась в очі майбутньому зятеві. В ті очі через які ледь не пішла з сім’ї, від доньки і чоловіка
— Ти, Ти навмисне закохав у себе мою дочку, аби дошкулити мені? І, як ти бачиш ваше спільне життя. Адже ми ще нещодавно були разом, – Ірина дивилась
— Ти ніколи більше не плакатимиш, мамо, – сказав син дивлячись на зажурену неньку, – Усе зроблю для твого щастя. І таки виконав обіцянку
— Ти ніколи більше не плакатимиш, мамо, – сказав син дивлячись на зажурену неньку, – Усе зроблю для твого щастя. І таки виконав обіцянку ПРИВЕЗИ МЕНІ… ЦУКРУ Матвій
Доля не надто тішила Андрія. Рано одружився, дітей не було. Шлюб відверто не склався. Дружина постійно пиляла за гроші. Поки був на буряках, жінка знайшла іншого. Повернувся – розлучилися
– Таке навіть не може наснитися, щоби перстень вказав мені на кохану, – досі не вірить своєму щастю 48-річний Андрій, який мешкає поблизу волинського містечка Любомль. Доля не

You cannot copy content of this page