Моя приятелька Таня живе у курортному районі. Нещодавно вона вирішила переїхати із трикімнатної квартири. Змінила її на однокімнатну.
Я дуже здивувалася її вчинку. Погіршувати свої житлові умови таким чином. Хто взагалі так робить?
Чому ж Таня зважилася на такий вчинок?
Я зрозуміла, коли Таня поділилася зі мною своєю історією.
«Однокімнатна квартира – це таке щастя! Мені стало так спокійно. Самі розумієте, що жити біля моря це просто чудово.
Але мати безліч рідні, що прагне відпочивати на морі регулярно і при цьому нічого не платити, вже не так добре. Я не мала іншого вибору доводилося пускати їх до своєї квартири.
Причому вони приїжджали сім’ями і брали з собою, як не друзів, так кумів. Правильно, навіщо потрібно сповіщати про свої наміри? Я ж їхня родичка!
Ні, не буде тісно. Все ліземо. Нескінченний потік!
У мене квартира була невелика, а в сезон вона ставала зовсім крихітною. Мені доводилося спати на кухні. І це було нормально, адже ж вони гості, як не як спати на кухні не могли! А відпочивати їдуть як? Правильно, так щоб запам’яталось надовго. Тому пісні під гітару, посиденьки до четвертої ранку і веселі розмови про життя були нормою у моєму домі. А що? Люди ж відпочивати приїхали. Так?
Ось я і вирішила перебратися в однокімнатну від моря якнайдалі. І цілком задоволена. Гості практично припинили приїздити, адже вільних приміщень у мене для них більше немає.
Одні приїхали цього року. У мене в цей момент жила подруга (я її запросила, ми тисячі років не зустрічалися).
Родичі набрали мій номер та сказали, що скоро будуть. Я їм повідомила адресу. Вони не звернули уваги на те, що я переїхала, жодного питання не порушили.
Через кілька годин пролунав дзвінок у двері. Я відкрила і побачила вісьмох. Сюрприз, називається!
Вони через плече побачили, що маю однокімнатну квартиру. Дуже здивувались.
— Нам обіцяли три кімнати! Інакше б ми не стали брати із собою дітей, – заявили ті, що їхали з моїм братом.
Я повідомила, що їм надали неправильну інформацію. Запропонувала взяти номер у готелі.
— Може, краще твоя подружка переїде в готель? Ми тут якось помістилися б, – каже брат, – Як-не-як, а ми все ж твоя родина.
— Повідомиш, де ви зупинились, – мовила я, – Ми приїдемо до тебе. А зараз вибач, мені ще вечерю на всіх готувати. Таня з сім’єю приїхала, – кажу не правду в очі. – У неї дитинка маленька, час купати і годувати.
Брат сказав, що жити з малюком у відпустку не буде і попросив наступного разу гостей не запрошувати так неочікувано. Він все ж мав плани і розраховував на щось. А тепер, враховуючи ціни на житло і харчування, їм доведеться скоротити перебування біля моря з двох тижнів до декількох днів.
Що ж маємо зараз? Я повідомила, що їду на стажування за кордон, а квартиру здала квартирантам. Звісно, мені висловили невдоволення і запевнили, що наглянули б за житлом, але поки моя казка таки діє. Принаймні, останні шість місяців жодних гостей».
Головна картинка – pexels.
