Ми одружилися з Сергієм 2 роки тому і переїхали в іншу країну, до його мами. Вона нам допомогла з житлом, Сергію з роботою і до нас приходила в гості, а ми до неї. Все було нічого, бо ми прийшли і пішли, та й в наше життя вона не лізла. Проте, скоро я зрозуміла, що нас буде більше і одразу виникло багато питань: як нам платити за квартиру, за послуги, за їжу, адже працювати буде лиш Сергій.
Ось тут і почалося. Свекруха нас виручала з усім і давала Сергію гроші на все. Я думала, що то від щирого серця, але далі виявилося, що вона хоче нами ще й командувати: що я маю готувати Сергію їсти, в яких магазинах купувати одяг і їжу, бо дешевше і так далі.
Я не хотіла економити на здоров’ї малюка змалку, і вважаю, що майбутня мама має добре їсти аби в дитини було все необхідне. Я трохи додала у вазі і вже мені Сергій каже, що його мама цим незадоволена, мовляв, ти тяжко працюєш, а вона он як собі ні в чому не відмовляє.
Мене це дуже зачепило і то була наша перша сварка. Сергій пішов ночувати до матері. Я плакала… далі він мене перепросив і все стало знову добре.
У нас з’явився чудовий хлопчик і не дивно, що я хочу для дитини найкращого – нові речі, нову коляску, нові іграшки. Свекруха прителепала вживану коляску:
– Так дешево взяла, а вона, як нова, – тішилася вона.
Я їй сказала, що у нас хлопчик, а коляска якась бордова. Вона образилася і коляску забрала. Тут вже Сергій мені заговорив про те, що я неправа. А чому це я неправа? В старих колясках купа всяких мікробів і я не хочу аби дитина потім мала проблеми. Те саме з дитячими речами – приносить просто гори одягу з секонду! Я їй пояснюю.
Знову образи і знову сварки. Вона мені каже, що я не бережу Сергія і він безперестанку працює, а я їй кажу, що на чужого не робить. Якщо чоловік не може забезпечити свою дитину – то про що можна взагалі говорити!
Вона каже, що я забороняю їй брати дитину на руки – так, бо вона з порогу летить до коляски, руки не помила і вже бере і сюсюкає. Може взута зайти на кухню, а я потім мушу після неї вимивати всю хату.
Вертатися в Україну зараз теж небезпечно і я вже не знаю, що нам робити з такими непорозуміннями.
