fbpx

Чоловік хоче розлучитися, але каже, що жити ми повинні залишитися разом. На його думку те, що ми вже не любимо один одного, не повинно затьмарювати дитинства наших малюків

Я заміжня 5 років. Є двоє дітей – хлопчик 4 років і дівчинка 1,5 рочки. Стосунки з чоловіком у нас останнім часом все гірші, і гірші. Шлюб розвалюється на очах. Зникла любов і взаєморозуміння. Все більше накопичується роздратування і претензії один до одного.

Колись чоловік мріяв про велику, дружну родину, говорив що зробить заради мене що завгодно, умовляв завести дітей, а тепер поводиться так, ніби я – приживалка якась… Звичайно, якби він був таким завжди, то я б з ним не жила. Але до появи доньки він прикидався люблячим чоловіком, а потім виявилося, що я йому більше не потрібна. При цьому карапузів наших любить, і все їм дозволяє. З роллю батька справляється добре. Діти до нього дуже прив’язані.

Через затяжне сидіння вдома з дітками, я зараз повністю залежу від чоловіка. Досі старшого не виходить в садок прилаштувати, змушена постійно перебувати поруч з ними. На нянь у нас грошей немає, а батьки допомагають дуже рідко. Діти повністю на мені, і мені доводиться їх розважати і догоджати цілими днями безперервно.

Чоловіка свого намагаюся зайвий раз не просити про допомогу, бо він все робить через через силу. Ми з ним живемо під одним дахом як чужі люди. У чоловіка своє життя, у мене своє. Я йому вірна, а на рахунок нього – не впевнена…

Я неодноразово намагалася поговорити з ним про те, що наші стосунки мене не влаштовують, і що нам потрібно прийняти рішення: або йти до сімейного психолога, і намагатися якось воскресити наш шлюб, або розлучатися, і дати один одному жити нормальним життям.

На розлучення він згоден, і навіть просить у мене його, але роз’їжджатися категорично відмовляється. На його думку те, що ми вже не любимо один одного, не повинно затьмарювати дитинства наших малюків, і ми зобов’язані продовжувати жити разом заради них…

Мені здається те, що він пропонує – це якесь марення! Та й як при такому розкладі пояснювати дітям те, що їх мама і тато тепер можуть зустрічатися з іншими людьми? Як будувати своє подальше життя? На мій погляд, ми з чоловіком повинні або жити нормальним сім’єю, або остаточно відпустити один одного, і роз’їхатися. Хто правий? Як би ви вчинили?

Анна.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page