Я худенькою ніколи не була: до весілля важила 86 кілограмів при зрості метр сімдесят. Словом, огрядна така панянка, козачка Ксенія, як називав мене чоловік. Після появи дитини ще сильніше поправилася і зараз важу 120 кілограмів. Поки повернутися в колишню форму не виходить, як я не намагаюся.
Дільнича каже, що я не почну худнути, поки не закінчиться годування. Я досі годую сина, хоча йому вже півтора року. Намагалася пояснити це чоловікові, але він не розуміє, наскільки важливе материнське молоко для дитини. Навпаки, репетує на мене, що я не хлопця виховує, а маминого синочка, і мені пора припиняти вигодовування.
Вже ні про яку козачку мова не йде – на свою адресу чую тільки глузливі прізвиська. Каже, що якщо не схудну, взагалі піде з сім’ї, і я розумію, що він налаштований серйозно. У такі моменти в мене руки опускаються – невже вся справа тільки в зайвій вазі?
Я ж не на тортах і тістечках від’їлися, а подарувала йому сина, а тепер, бачте, фігура його моя не влаштовує. Мені чомусь здається, що його хтось накручує – або мати, або друзі, а може і завів собі когось. Чи може через тридцять зайвих кілограмів у людини зникнути почуття до коханої жінки чи причина в чомусь іншому? І чи є якийсь ефективний спосіб скинути зайве. Я буду дуже, дуже вдячна!
Ксенія, 30 років.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
