fbpx

Чоловік нещодавно звернувся із проханням. Досить незвичним, на мою думку.

Чоловік нещодавно звернувся із проханням. Досить незвичайним, на мою думку. Його колишня дружина не хоче, щоб їхня дитина спілкувалася зі мною, тому чоловік попросив мене йти з дому, коли він приїжджає із сином. Зазвичай він його забирає на вихідні, отже, мені на два дні треба кудись подітися.

Мені тридцять один рік. Заміжня не була, дітей немає. Натомість є квартира, за яку я два роки тому повністю розплатилася. Половину грошей на неї мені дали свого часу батьки, а решту я виплачувала самостійно. Рік тому я вийшла заміж.

Чоловікові Олексію тридцять шість років. Він до мене вже був одружений, є син, йому сім років. Батько Олексій хороший. Розлучився він роки чотири тому, але сину часто телефонує, листується, їздить з ним у відпустку і бере на вихідні. Просто зразково-показовий батько.

Живемо ми у моїй квартирі. Вона двокімнатна, тож місце для хлопчика було. Я нормально сприймала, що чоловік забирає сина у вихідні. Хлопчик добре вихований, клопоту мені не завдає, та й займається ним виключно чоловік. Я максимум, що роблю, так це готую їжу для дитини. Точніше, я просто готую на всіх.

Із сином чоловіка у мене нормальні стосунки. У друзі до нього я не набиваюсь, увагу чоловіка з дитини на себе не перетягую. Поки вони рубаються у приставку, я можу полежати у нашій кімнаті, подивитися фільм чи почитати книгу.

Якщо хлопчик сам підходив і починав розмову, я йому відповідала тим же. Але траплялося таке рідко, зазвичай він весь час проводив з батьком. Іноді ми могли разом сходити в кіно, на якусь виставу або на прогулянку.

Нічого зайвого у присутності дитини ми собі ніколи не дозволяли. Навіть за ручки не трималися. Немає у нас такої звички – виставляти стосунки напоказ, навіть якщо з глядачів лише дитина чоловіка. Тримати себе в руках нам не складно, адже хлопчик лише два дні на тиждень із нами.

Донедавна всіх усе влаштовувало. Але його колишня раптом чогось вирішила, що її син не повинен зі мною спілкуватися і навіть бачитися. Не знаю, чим обумовлено таке рішення.

Про це я дізналася від свого чоловіка, який став якимсь задумливим і похмурим. Коли я з’ясувала причину, то була м’яко кажучи здивована. З чого раптом така немилість. Чоловік сказав, що розбереться, але зважаючи на те, що три тижні його син не з’являвся у нас на вихідних, у нього це не вийшло.

Ось тоді і була пропозиція, що підкуповує своєю новизною.

— Ти не могла б йти з квартири, коли я з сином зустрічаюся, а то колишня його не пустить, – ховаючи очі попросив мене чоловік.

Дуже цікаві запити! Син приїжджатиме щотижня на вихідні, а я мушу з п’ятниці по неділю десь шарахатися? Це при тому, що живемо ми взагалі в моїй квартирі.

— І як ти собі це уявляєш? Мені на вулиці цей час жити, бо твоїй колишній щось забрело в голову?

— Чому на вулиці? Ти можеш до батьків з’їздити, у них переночувати.

Прикольно вигадав. Ну раз, ну два я з’їжджу до батьків. А потім розпочнуться запитання. І що мені відповідати, що в чоловіка колишня з котушок з’їхала і тепер мені не можна бути поруч із її сином?

Я відмовилася кудись їздити через примхи матері його дитини. Якщо хоче, то нехай зустрічається із сином на нейтральній території.

— Але тоді виходить, що він не зможе залишатися на ніч. Син уже звик, що я забираю його у вихідні!

— А я звикла ночувати у власній квартирі, а не бігати містом, вирішуючи, де можу пересидіти. Питання закрите – якщо твоя колишня не хоче, щоб я була присутня при ваших із сином зустрічах, то шукай для цих зустрічей інше місце.

Чоловік на мене ще й образився, що я не хочу увійти в його становище. Дується вже тиждень, але мене цим не проймеш. І взагалі це я маю ображатися, що мене з власного дому хочуть випровадити. Вихідні наближаються. Дуже цікаво, як чоловік вирішуватиме проблему.

You cannot copy content of this page