fbpx
Історії з життя
Чоловік прийшов з нічного чергування, я на роботі, а мама зранку варить у великій каструлі свої халати. Все навколо вологе, в конденсаті. Чоловік прийшов, відкрив вікна, хоч вже і осінній холод, і зробив мамі зауваження, що вона варить свої брудні халати з лікарні в каструлях, в яких ми обід варимо. І мама на нього, дерев’яними щипцями перед його носом махає! Загалом, чоловік не витримав, сказав, щоб вона забиралася з його дому

Скільки я себе пам’ятаю, ми з мамою завжди орендували квартири, переїжджали з однієї на іншу. Вона не була нічиєю спадкоємицею (будинок бабусі й дідуся згорів, землю продали), мама не виходила заміж, я навіть батька свого ніколи не бачила. Мама розповідала, що він був у відрядженні у нашому місті, ось я і появилася від нього. Навчатися у ВНЗ і технікумах у мене не вийшло – треба було працювати відразу після школи, мамі допомагати. Вона працювала нянькою в садку, коли я була маленька, потім технічкою в школі, зараз санітаркою в лікарні. В основному все йшло на оренду квартири і їжу, навіть з маминим підробітком.

Хоч я ніде і не вчилася після школи, але подруга влаштувала мене працювати в магазин взуття свого батька. Один раз в магазині була неприємний інцидент (клієнтка мало не поцупила пару туфель, які приміряла), і на виклик приїхали хлопці з поліції. З одним з них я познайомилася, і у нас почалися стосунки, незважаючи на те, що я на 11 років молодша ​​за нього. Не можу сказати, що це той принц, про якого я мріяла (він грубуватий, постійно вживає важкі слівця в розмові, зарозумілий), але зійде і такий на порожньому місці. Так, мене звичайно найбільше гріло, що у нього є своя двокімнатна квартира! Через кілька місяців зустрічей він зробив мені пропозицію, і ми розписалися.

Спочатку моя мама не хотіла нам заважати: орендувала кімнату в комуналці і сказала, що на цю кімнатку їй грошей вистачає. Але з часом неприємні сусіди почали її виживати звідти. Я дуже хвилювалася, місця собі не знаходила, мені стало шкода маму, попросила чоловіка її прийняти до нас. Чоловік без радості, але все ж погодився. Тільки місяць ми пожили нормально, а потім почалися великі непорозуміння тещі із зятем. Йому не подобалося, як мама намагається вести господарство і намагається прикрасити нашу квартиру: мовляв, все це старомодно, рукоділля ні до чого тут розставляти. Почав нею нехтувати: мовляв, вона на роботі судна прибирає, а потім цими руками їжу готує. Але вона ж на роботі в рукавичках, і сама по собі чистюля! Ну тоді йому не подобається, що від мами хлоркою пахне!

Ну, якщо бути справедливою, мама теж бувала не права. Влаштує велике прання, в каструлі варить білу білизну по-старому, все в пару, просто без слів! І на роздратування мого чоловіка не змовчала: якщо чує, що він проти неї щось має, залітає в кімнату і верещить на нього! Мовляв: «Ти на себе подивися, взяв за дружину молоденьку красуню, то хоч би вимоги свої не завищував!». Я намагаюся маму зупинити, а її ще більше несе.

Я потім мамі висловлювала один на один: «Ти чого тут права качаєш, мовчи, він же нас прийняв у свою квартиру, не можна так!». Але вона така – правдорубка, і не може зупинитися, коли її понесло! Їй і на роботі іноді роблять зауваження, коли вона «заводиться». Добре, що мій чоловік хоча б проти маминого кота нічого не має: він тварин любить.

Але ось недавно було й зовсім велике “хвилювання народів”. Чоловік прийшов з нічного чергування, я на роботі, а мама зранку варить у великій каструлі свої халати. Все навколо вологе, в конденсаті. Чоловік прийшов, відкрив вікна, хоч вже і осінній холод, і зробив мамі зауваження, що вона варить свої брудні халати з лікарні в каструлях, в яких ми обід варимо. І мама на нього, дерев’яними щипцями перед його носом махає! Загалом, чоловік не витримав, сказав, щоб вона забиралася з його дому, халати в ванну злив. Викликали мене з роботи! Я стою поміж двох вогнів, не знаю, що робити! Куди мама піде? Чоловік сказав, що йому по барабану, хоч на вулицю. Зателефонувала маминій двоюрідній сестрі, у неї квартира трикімнатна, але живе з чоловіком, сином, невісткою та двома онуками. Тісно, ​​але на час погодилися пустити маму, тільки без кота. Його ми у себе залишили.

Ось тепер місця собі не знаходжу кожен день, відчуваю себе зрадницею. З одного боку – так, у мами крутий характер, але вона ж моя мама! Як тепер вона у своєї сестри, її і там щось не дуже люблять. Кажу чоловікові, що я зі своєї зарплати буду мамі квартиру орендувати, хоча б частину віддаватиму, але він проти! Чути про тещу нічого не хоче і щоб я їй копійки не давала, нехай орендує гуртожиток і як хоче, так і живе. Взагалі, тема про маму стала у нас забороненою. Я їй дзвоню, вона сумна. У мене вже були думки розлучитися і як раніше -орендувати з мамою квартиру і все. Але ж я вже звикла до чоловіка, люблю його, дітей від нього хочу. Загалом, я на роздоріжжі і зовсім не знаю що робити.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

facebook