Ніна була при надії третьою дитиною. Своєю щасливою новиною вона поділилася із близькими родичами. Дівчина вирішила стати мамою будь-що, інші варіанти вважала великим гріхом. Щоправда, родичі не підтримали таку ініціативу з боку молодої матусі.
Вся справа в тому, що сама панночка добре влаштувалася за рахунок рідних, які її годували, одягали та взували. Рідна мама вже буквально з ніг падала, а батько періодично тікав з дому. Одна Ніна здавалася жила собі на втіху. Молодша сестра Вероніка твердо вирішила, що цього разу вона не дасть жодної копійки на утримання старшої сестри і її нащадків.
Ніна була першою та бажаною дитиною в сім’ї. З самого дитинства її завжди балували. Росла вона дівчиною примхливою і була завжди у своїх думках. Нічим цікавим не захоплювалася, і нічого особливо не прагнула. Плила за течією, і завжди була занурена у власні думки. Коли дорослі цікавилися, ким хоче бути дівчинка, коли стане старше Ніна знизувала плечима і нічого розумного не відповідала. Особливих розумових здібностей у неї ніколи не було. У школі вчилася на трійки і її все влаштовувало.
Вважала вона, що немає сенсу надто напружуватися. Після закінчення школи батьки сплатили за навчання дівчини в університеті. Ніна мала отримати диплом педагога. Чому батьки вирішили все за свою дочку, Вероніці завжди було незрозуміло.
Вероніка була молодша за свою сестру на п’ять років. Між собою дівчат практично не контактували, і спільних інтересів у них не було. Вероніку завжди дратувало те, що сестра ніколи ні до чого не прагнула. Вона завжди все спрощувала і жила на всьому готовому. Ніна до сестри теж особливої любові не мала.
Після закінчення університету дівчина влаштувалася працювати до школи. Щоправда, вчителькою вона не захотіла бути, пішла на методиста. У стінах шкільного закладу вона зустріла свого майбутнього чоловіка. Він працював учителем фізкультури. Дівчині на той момент виповнилося двадцять чотири роки. Між молодими закрутився бурхливий роман. Хлопець був старший за дівчину на шість років. Одразу після новини про те, що дівчина при надії, вирішили розписатися.
Стали проживати на орендованій квартирі. До цього у квартирі вже жив чоловік сестри. Не чекаючи на декретну відпустку, Ніна пішла з роботи. Вона стверджувала близьким, що не може працювати у тій атмосфері. Вона переживала за себе та майбутнього малюка.
Чоловік Ніни теж прагнення до заробітку грошей особливо не виявляв. Грошима та продуктами допомагали молодій сім’ї батьки Ніни. Через деякий час чоловік взяв підробіток. Щоправда, особливих грошей у сім’ю він не приносив. Коли Ніна привела у світ доньку, то стало ще важче. Батьки постійно зітхали та тягли на своїх плечах молоду сім’ю. Іншого виходу не було.
Доводилося постійно допомагати. Вероніка теж періодично приїжджала в гості, щоб відвідати сестру та племінницю. Часто привозила подарунки, дитячі речі та інші гостинці. Своїм рідним Ніна обіцяла, що коли віддасть доньку у ясла, то одразу вийде на роботу. Але цього не сталося. Сестра постійно знаходила різні відмовки, аби не працювати. Ще за кілька років дівчинку в садок так і не віддали. А потім з’ясувалося, що Ніна знову перебуває при надії.
Чоловіка Ніни звільнили з роботи. Сестра постійно скаржилася, що живе не як інші люди і постійно на всьому заощаджує. Мама мріяла піти на заслужений відпочинок. Так і жили. Вероніка із батьками забезпечували молодих продуктами, речами, грошима. Ніна поралася з малюками, а її чоловік кочував з одного підробітку на іншу. Ще через рік Ніна оголосила, що знову при надії. Вероніка не витримала і висловила все своє незадоволення сестрі.
Мама теж не могла вже далі у такому темпі, тому попросила доньку на неї більше не розраховувати. Ніна почувши все це театрально ридала у подушку і просила рідних не покидати її у скрутну хвилину, адже чоловік знову без роботи і як жити без копієчки вона не уявляє.
Головна картинка – pexels.
