Тетяна привезла 71-річну маму на хiміотеpапію. Пенсіонерку з Маріуполя вдалося влаштувати у клініку завдяки волонтерам. Поки що сім’я не має на руках документів. Після початку бойових дій мама Тетяни не отримувала лікування. Ситуацію посилював величезний стрес. Самопочуття погіршувалося.
«Оскільки це безкоштовно, нам надають мінімальне найдешевше лікування. Полісу у нас немає. Нас взяли під слово честі і чекають, коли ми отримаємо папери, — каже Тетяна. – Необхідне повноцінне харчування. А ми не можемо його забезпечити. 500 рублів полуниці та черешня – це занадто дорого. Тому купуємо необхідне щонайменше».
Мама Тетяни отримувала пенсію поштою. Щоб її переоформити, треба повернутися до Маріуполя. Наразі сім’я позбавлена цього джерела доходу. На дорогу до Петербурга і на перший місяць життя у місті пішло 136 тисяч рублів. Чоловік Тетяни – інженер влаштувався неофіційно зварювальником. За місяць дванадцятигодинних змін йому заплатили 50 тисяч. Цих грошей не вистачить, щоб утримувати сім’ю із трьох дорослих та дитини.
«Нам родичі допомагають, як можуть. Але ми живемо у родича-пенсіонера, який сам на пенсії, не може нас годувати, — каже Тетяна. — Я дзвонила на гарячу лінію «Єдіной росії». І мені сказали, що вони збирають гуманітарну допомогу та відправляють на кордон. Я кажу: «Ви знаєте, скільки людей сюди приїжджає?».
Нещодавно у мами Тетяни відкрилася pана. Похід в аптеку за найпростішими речами коштував 1000 рублів.
За словами Тетяни, у Петербурзі ціни вищі, ніж у Маріуполі. За відсутності постійних джерел доходів, сім’я не знає, як жити далі.
«Ми не розуміємо, що нам робити далі. Може, мали рацію ті люди, які поїхали до Європи? Там теж бюрократія, але швидше дають документи. У тій же Прибалтиці тобі одразу дають папери, і ти з ним можеш іти влаштовуватися на роботу, — каже Тетяна. — Багато людей розчаровані. І справа навіть не в гуманітарній допомозі, а в тому, щоб людина відчула, що про неї думають, дбають», пише Фонтанка.
Ось і ще одна історія про те, як складається доля українців, які вірять путіну.
06/24/2022
