Ми прожили із колишнім чоловіком разом 6 років. І я навіть не розуміла, який він марнотратник. Зараз мої рахунки за комуналку навіть не вдвічі, а втричі менші, ніж були раніше.
Пояснюється все дуже просто. Я виросла у приватному будинку, де не було центральної каналізації. Мене батьки привчили заощаджувати воду – поки я милюсь, воду відключаю.
Ігор, навпаки, включав душ на повну потужність і лив на себе воду безперервно! Він не вважав за потрібне думати про екологію і наш бюджет.
Ще й вся ванна кімната була залита водою, ніби він не в самій ванній мився, а посеред кімнати.
Їм я небагато, і віддаю перевагу овочам, злакам і фруктам. У наш час вони хоч і не дешеві, але дуже корисні. Колишній же щодня просив приготувати м’ясо!
Моя зарплата менша за Ігореву в 2,5 рази. При цьому у нього завжди не вистачало грошей. Попрошу оплатити квитанції – казав, що зараз нема чим платити. Просила купити мої улюблені цукерки – та сама відповідь. Навіть квіточки не подарував за стільки років!
Ми одразу домовилися, що бюджет об’єднувати не будемо. Так було простіше для Ігоря і тепер я розумію, чому.
Куди він спускав свої заробітки, я й досі не знаю. Але за продукти та за житло платила здебільшого я. Іноді колишній міг знайти копійчину, щоб купити їжу. Знову ж таки, розрахунок у нього був тільки на свій рот.
На мою скромну зарплату особливо не розгуляєшся, але зараз, живучи одна, я розумію, що мені багато чого й не треба! Я тепер плачу тільки за себе та свою їжу, яку вибираю сама.
Щоправда, витрати мої збільшились в одному пункті. Я почала більше витрачати на свої захоплення. Раніше мені не вистачало часу займатися плаванням чи відвідувати художні заняття.
Малюю я з дитинства дуже добре, ходила на курси образотворчого мистецтва. У дорослому житті не залишалося часу на хобі.
Тепер я тричі на тиждень плаваю в басейні і двічі ходжу на улюблене малювання! Мені зовсім не шкода коштів на те, що приносить мені стільки щастя та позитиву!
До зустрічі з Ігорем я багато гуляла містом. Особливо любила його історичну частину, де дуже багато старовинних будівель. Друзі з цікавістю мені складали компанію.
Ігорю ж було нудно дивитися на руїни та “безглуздий мотлох”, як він це називав! Він більше любив подорожувати, але скрізь знаходив лише бари та набережні з катерами.
Приїжджаючи в іншу країну, мені завжди було важливо познайомитися з місцевою культурою, помацати історію, так би мовити, відвідавши музеї та пам’ятки.
Але з Ігорем це було неможливо – він увесь час дзижчав під вухо, що йому нудно і взагалі, про культуру та історію можна в інтернеті почитати, а тут треба насолоджуватися природою та смачними стравами!
Я не проти смачної їжі та прогулянок на природі, але тільки щоб це було частиною дня, а не його основним планом. Чоловікові цікаво було випивати по барчиках, хоча я не розумію, в чому відмінність нашого та зарубіжних закладів?
Ми розлучилися півроку тому, і я зробила собі висновок. Краще жити на самоті, ніж з людиною, яка має зовсім інші цінності та уявлення про комфорт.
Два тижні тому я взяла до дому кошеня з вулиці. Я відвезла його до ветклініки, підлікувала, виходила і тепер купаюся в його увазі. Мурчик чекає на мене з роботи, завжди лащиться і мурчить.
Комусь здасться комічним, але я провела паралелі між колишнім чоловіком та котом. За обома доводиться прибирати, годувати, іноді вигулювати, але віддача абсолютно різна!
Колишній чоловік лише псував настрій і сковував мою свободу. Ще й тринькав мою зарплату.
Мені вже трохи за 40, і один котик уже є. Жарти про 40 кішок стають для мене реалістичними і знаєте що? Вони вже не є такими смішними та абсурдними, як раніше.
Одне знаю точно: на серйозні стосунки я ще довго не наважуся. Радітиму життю в компанії Мурчика і дорогих друзів, які завжди підтримають мої захоплення.
Фото: Олександра К.