fbpx

Добрий день, бабусю. Покажіть нам газове обладнання! — прямо з порога взялися за справу молоді люди. Їх було двоє, вони були одягнені в спецодяг синього кольору

Яке обладнання? — здивовано спитала старенька. – Ви хто, дітки?

— Ми працівники газової компанії, — представився чорнявий хлопець, поважно надуваючи щоки. — Ходимо по квартирах та перевіряємо, чи встановлений у мешканців газовий аналізатор.

— Що? Який ще аналізатор?

— Аналізатор, бабусю! Це такий прилад, який вловлює запах витоку газу. З минулого року він має бути встановлений у всіх квартирах, — пояснив другий робітник, теж молоденький, світловолосий та кучерявий.

— Якщо він у вас не встановлений, то вам, бабусю, доведеться заплатити штраф п’ять тисяч гривень, — так само поважно додав чорнявий. — Але через те, що ми з напарником дуже поважаємо пенсіонерів, ми можемо вам прямо зараз встановити відсутній апарат. Імпортний зразок. За ті ж п’ять тисяч гривень.

— За скільки? – здивувалася бабуся.

– За п’ять тисяч, – спокійно повторив хлопець. – І це ще дешево. Бо ваше життя набагато дорожче. Правильно я кажу?

— Он воно що… — Бабуся уважно подивилася на гостей і посміхнулася. — Значить, самі прийшли до мене?

— Ага. — Чорнявий теж усміхнувся, але вже досить нахабно. — Самі прийшли та принесли необхідний прилад. З вас лише гроші, бабусю. Тож не тягніть час, несіть ваші заощадження. У нас багато справ.

— Зараз, принесу… — кивнула бабуся, і пішла до своєї кімнати.

Кучерявий пішов слідом за нею, але бабуся на півдорозі зупинилася і обернулася.

— Ні, не принесу. — похитала головою старенька, повернулася до вхідних дверей, замкнула їх на два оберти і засунула ключі в кишеню. Потім уважно подивилася на гостей і спитала: — У вас інструменти є?

— Які ще інструменти? — не зрозумів світловолосий.

— Робочі інструменти, — хмикнула бабуся.

— Звичайно.

— Добре, — кивнула бабуся. — Отже, я зможу скористатися вами по повній програмі.

— Як це скористатися? — спитав здивовано чорненький, і молоді люди розгублено перезирнулися.

– А так. Все, хлопці, ви попалися.

— Що значить попалися? — Світлий посміхнувся дивною усмішкою. — Давай гроші, бабусю, адже ми чекаємо.

— Чекайте, чекайте, — закивала бабуся. — Але мишоловка зачинилася. За п’ять хвилин сюди приїде наряд поліції.

— Що? — запитав світловолосий, і хлопці позадкували до залізних дверей.

— Стара… Що це за справи?.. — з погрозою заговорив чорнявий. — Хутко відчиняй двері.

— Спочатку, хлоп’ята, підніміть голову та посміхніться. Тому що вас знімають камери спостереження. — Бабуся радісно плеснула в долоні. — І не лише камери! Кожне ваше слово чує мій син, який між іншим за званням капітан. Класно він вигадав, так?

— Що вигадав? — Хлопці почали зацьковано озиратися, і відразу побачили, що, насправді, вся квартира була просто втикана камерами відеоспостереження. Вони висіли під стелею, і майже в кожному кутку.

— Кожен, хто входить сюди, відразу потрапляє під особливе спостереження! – урочисто оголосила їм бабуся.

— Я раніше не розуміла, навіщо це потрібно, а коли ви прийшли, щоб мене обібрати, то я все усвідомила. Ото, мій синочок молодець!

— Бабусю, може домовимося? — зашепотів чомусь чорнявий.

— Відпусти нас по-доброму, бабусю, — майже заскиглив світленький хлопчина. — Ми ж цей… Пожартували…

— Про що пожартували? — хитро усміхнулася бабуся.

– Ну, про цей аналізатор. Він вам не потрібен. Нікому він не потрібен. Ти тільки двері нам відчини, і ми одразу підемо.

— А що натомість? — Запитала старенька.

— Що означає — натомість?! — майже хором вигукнули гості.

– П’ять тисяч мені заплатите, так?

— Та ти що? — У хлопців витріщили. — Може, домовимось дешевше?

— Та ви можете взагалі піти звідси безкоштовно! — посміхнулася бабуся. — Але пізніше. Коли зробите генеральне прибирання у домі. А ще полагодите сантехніку, і наведете порядок на балконі.

— Бабусю, ви що? — скиглив біленький. — Ми ж не вміємо цього робити. Ми ж вміємо тільки цей апарат до стіни приклеювати, на двосторонній скотч.

— Нічого, — лагідно сказала бабуся. — Я вас навчу. Думайте і давайте відповідь, згодні чи як? Адже син зараз дивиться на все це і чекає вашого рішення. Думає, висилати наряд, чи ні.

— Гаразд… — чорнявий зробив страждальний вираз обличчя і почав знімати куртку. — Кажи, з чого починати…

Хлопці пішли від бабусі лише за три години. Пішли втомлені, але задоволені. Задоволені, що все ж таки, уникнули арешту.

А ввечері додому прийшла онука, включила всі ці свої відеокамери, і знову почала знімати відеоуроки з йоги та кулінарної майстерності – для своїх каналів в інтернеті.

Anisimiv. Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page