“Сьогодні провели черговий обмін полоненими. Вдалося звільнити 32 наших воїна та повернути тiло ізраїльтянина Дмитра Фіалки. Серед звільнених – офіцери, сержанти та солдати ЗСУ. Всі вони були у місцях, де тривали жорсткі бойові дії. Багато з цих людей вважалися зниклими безвісти”, – написав голова Офісу президента Андрій Єрмак на ФБ.
За його словами, звільненим надається медична допомога і вони матимуть змогу побачитися з рідними.
“Ми повертаємо людей. І повернемо всіх. Ми будемо боротись за кожного українця. Адже наші люди – наш найцінніший скарб. І ми переможемо. В цьому немає жодних сумнівів”, – додав Єрмак.
Вдалося повернути і тiло дитячого тренера Дмитра Фіалки, який був ізраїльтянином і проживав в Україні 2 роки, проте пішов захищати державу. Його не дочекалася дружина та діти.
“Сьогодні ми звільнили рядового, який служив разом зі своїм старшим братом. Брат загинyв на його очах, а молодший брат в той же день потрапив в полон. У старшого брата залишилась дружина та дві доньки”, – поділився ще однією історією Єрмак.
Фото: колаж.
10/12/2022
Популярні статті
- Ну а що я мала робити? Стоять вони навпроти мене і аж світяться обоє щастям. Прямо при ньому казати: ” Доню схаменись, куди ти свою голову сунеш?”. Мені виховання такого зробити не дозволяє та й він ніби хлопець непоганий
- Є такі люди, які в місті просто не можуть жити, все на них тисне, нема чим дихати, нема на чому оку спинитися. Я саме така людина і хочу вам розказати, як я колись давно їхала в місто за «женихом» та мало не втратила сім’ю і себе
- — Краще б ти не дарувала мені ніякої квартири, – сказала донька захлипавшись. – Більше негараздів після твого подарунку ніж радості в моєму житті.
- Принесла я чоловіку отой судок і як було, на постіль перед ним поклала: “Або кажи щось свої мамі, або відвозь назад у село. Я вже більше не можу такого терпіти, ну скільки ж можна?”
- Заїхали мої племінники і наче перші тижні лиш до всього приглядалися і характеру не показували, а потім потроху-потроху вже я почала розуміти, що я в своєму домі не ґаздиня. Не там стала, не там сіла, не те з’їла. А я ж за собою бачу, що я все гірше до ліжка гнуся