– Володю, можеш зайти до мене і подивитися мій бойлер. Щось вода не гріється.
Мені подзвонила Валентина. Сусідка по дачній ділянці. Ми з нею в хороших стосунках. Я зовсім недавно придбав даний клаптик землі, тому намагаюся підтримувати з усіма сусідами приязні стосунки. Намагаюся допомогти кожному, чим можу.
Валентина вже доволі доросла, в порівнянні зі мною, жінка. Гарна, добра. Завдяки їй, я познайомився з більшістю сусідів. Завжди пропонував їй допомогу, зазвичай вона відмовлялася. Але тут сама попросила. Я без роздумів погодився.
– Ех… от був би у мене такий же хазяйновитий чоловік, то я сусідів не просила б про допомогу. До речі. А чому ти не одружений ще?
Я вже замінив тен і закручував його на місце. Валентина завела ненависну для мене тему – тему особистих стосунків. Вона сама була розлученою. Сусіди розповідали, що перший чоловік ще терпів її, а другий втік дуже швидко.
– Та я зустрічався довго з однією дівчиною. Уже подумували над весіллям. Але не склалося.
– Зрозуміло. Ну у нас тут ти точно даму серця не знайдеш.
– Я сюди від міста поїхав відпочивати, а не даму собі шукати.
Закрутивши останню гайку і перевіривши всі, я вже почав збиратися додому. Тут Валентина запропонувала пообідати з нею.
Давай, сідай за стіл. Я тут наготувала…
У мене вдома була лише пшенична каша, та ковбаса. Подивившись на накритий стіл, я погодився. Даремно.
Як виявилося, Валентина зовсім не вміє готувати. Було дуже несмачно. Я звичайно їй не сказав про це. Але чесне слово – відпало бажання в майбутньому їй допомагати. Напевно, через це вона і залишилася одна.
Доїдати я не хотів, сказав, мовляв погано себе почуваю. Встав з-за столу і скоренько пішов їсти свою пшеничну кашу з ковбасою. Після цього випадку більше їй не допомагаю. Раптом ще раз запропонує скуштувати її “кулінарні шедеври”.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
