Два роки тому у моєї дочки виникли важкі життєві обставини. Я їй запропонувала свою допомогу і забрала до себе онуків на якийсь час. Справа в тому, що зять покинув сім’ю та залишив їх без коштів на існування. Марині навіть жити не було де. Жодної допомоги татусик дітям не надавав.
На той момент я була вже пенсіонеркою, тому я мала можливість допомагати дочці. Звісно не матеріально, а фізично. Я запропонувала дочці йти на роботу, а онуків взяла під свою опіку. Так як я живу в селі, дітям тут і краще. Свіже повітря, простір, багато друзів… На той момент старшому онукові було три роки, а молодшій — 1 рік.
Я знала, що буде важко, але сидіти і дивитись на те, як моя донька ледь зводить кінці з кінцями, я теж не могла. Вона влаштувалася на завод і почала потихеньку ставати на ноги. Бути з онуками мені з дітьми подобалося, хоч і здоров’я підводило. Донька приїжджала до дітей у вихідні. Усі гроші вона віддавала мені, собі залишала лише на продукти та оплату квартири. У такому режимі ми жили рік. За цей час Марина оговталася і зустріла кохану людину. Він одразу покликав її заміж.
Вони одружилися та з’їхалися. Тепер донька хоч на і живе не на орендованій квартирі проте грошей не витрачає. Проте є одне “але” – дітей вона забирати не поспішає. Мені здається, зять проти цього. Вони лише зрідка забирають їх у вихідні, але потім назад мені привозять. Мене такий стан справ засмучує. Доньці із зятем легше було б давати собі раду з дітьми, ніж мені. Чи не так?
Я натякнула дочці, що настав час подумати про те, що робити з дітьми. А вона ніби пропускає цю інформацію повз вуха і продовжує жити для себе. Ви не подумайте, я люблю онуків, але діти повинні рости з батьками, а не з бабусею в глухому селі. Я вже літня, щоб як слід піклуватися про них, мені складно.
Як би розпочати розмову з дочкою, щоб не зіпсувати наші стосунки? Вона ж у мене є одна, адже я дуже нею дорожу. Я хочу, щоб вона розуміла, як мені важко.
Чи все-таки поки що треба почекати, щоб молоді обжилися? Можливо, вони просто не можуть? Що скажете?
06,03,2023
Головна картинка ілюстративна.
Популярні статті
- Мій чоловік любив гроші моєї родини, на які дуже надіявся, не відаючи, що мій тато буде настільки категоричним.
- Я не кохав своєї дружини, коли одружувався з нею. Звичайно, мені хотілося в свої сорок років мати біля себе жінку, яку я буду обожнювати, любити та піклуватися про неї. Але такої не було, не зустрічалося на моєму шляху
- Нещодавно я застала свого сина на вулиці в обіймах якоїсь панянки, він подарував їй букет квітів, а ще ніжно ніжно тулив до себе. Я одразу зрозуміла, що то не просто знайома. Син не бачив мене, але ж тепер я все знаю
- Коли я зрозуміла нарешті що саме мені намагаються донести, то просто застрибала від щастя по кімнаті. Квартира. Власна квартира у столиці, двокімнатна.. Люди добрі, хіба ж таке буває. щоб от так ні з того ні з сього. Знала б я чим для моєї сім’ї скінчиться усе, ніколи б не погодилась успадкувати її
- Приїхала я вчергове до доньки на гостину, заходжу в дім, і від здивування слова мовити не можу. Донька посміхається, запитує. чи подобається мені обновка, розповідає де шукали, скільки зусиль коштувало, аби доставити і змонтувати, а у мене у скронях прямо дзвони гудуть. думала одразу з порогу розвернутись і їхати додому, але того разу змовчала все ж